Бовтиське родовише горючих сланців - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бовтиське родовише горючих сланців

БО́ВТИСЬКЕ РОДО́ВИЩЕ ГОРЮ́ЧИХ СЛА́НЦІВ – поклади горючих сланців у центральній частині України. Залягають на межі Кіровогр. та Черкас. обл., у межах Бовтиської западини. Вище залягають переважно осадові відклади палеогену та неогену: канівська, бучацька, київська, полтавська світи, перекриті четвертинними лесами. Пірокластичні грубоуламкові породи в формі лінз присутні у верхах канівської та в низах бучацької світ. Горючі сланці залягають серед озер. глин канівської та бучацької світ. Потужність (товщина) горючесланцевих відкладів змінюється від 115 до 285 м. Сумарна потужність 5-ти робочих пластів горючих сланців досягає 21,8 м. Теплота згорання 8,4–16,8 мДж/кг; пористість 40–50 %; щільність 1,8–2,0 г/см3; зольність 52–72 %: сірчистість 1,50–1,96 % (середньосірчистість); вихід летких на горючу масу – 80–90 %. Елементний склад: С (62–72 %), О (15– 21 %), Н (9–10 %), N (1,2–2,3 %), S (1–2 %), С:Н = 6,6–7,5. Підвищена вологість – понад 30 %. Розвідані запаси сягають 3,7 млрд т. Намічено ділянки для підзем. та кар’єр. розробки.

А. Я. Радзивілл

Стаття оновлена: 2004