Богаєвський Петро Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Богаєвський Петро Михайлович

БОГАЄ́ВСЬКИЙ Петро Михайлович (23. 01(04. 02). 1866, Москва – 01. 02. 1929, Софія) – правознавець. Д-р міжнар. права (1914). Закін. Моск. ун-т (1891, срібна медаль). Залиш. на каф. міжнар. права для підготовки до професор. звання. Стажувався в ун-тах за кордоном (1898–1901), в архіві Женев. міжнар. ком-ту Т-ва Червоного Хреста під кер-вом Ґ. Муаньє (1902–03). Друкувався в міжнар. органі Т-ва «Bulletin international des Sociétés de la Croix Rouge». Проф. Моск. (1906–09), Томського (1909–12) ун-тів; в Ун-ті св. Володимира у Києві (1912–19): ординар., екстраординар. проф. каф. міжнар. права, від 1913 – секретар юрид. ф-ту; проф. Торг. ін-ту, Вищих жін. курсів; дир. створеного з його ініціативи Близькосхідного інституту. Викладав у Кубан. Олексіїв. військ. уч-щі (1922). Один з організаторів першого Нар. ун-ту в Москві, Рос. вільного ун-ту в Софії. Працював у г. «Киевлянин» (Київ), «Единая Русь» (Одеса); один із засн. «Русской газеты» у м. Варна (Болгарія). Після встановлення рад. влади в Україні емігрував до Болгарії. Працював у Софій. ун-ті, Балкан. близькосх. ін-ті (1920–29). Досліджував проблеми міжнар. правових відносин. У працях, присвяч. Україні, заперечував існування укр. нації та державності України.

Пр.: Красный Крест в развитии международного права. Ч. 1. Москва, 1906; Ч. 2. Томск, 1913; Спецкурс международного права. К., 1914; Босфор и Дарданеллы. К., 1915; Задачи России в мировой войне: Сб. лекций профессоров высших учебных заведений г. Киева на тему «Война и заем». К., 1917; Международное право: Лекции. София, 1925.

Літ.: Сухарев Ю. Н. Материалы к истории русского научного зарубежья. Кн. 1. Москва, 2002.

В. А. Короткий

Стаття оновлена: 2004