Богаченко Іван Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Богаченко Іван  Васильович

БОГАЧЕ́НКО Іван Васильович (справж. – Зубарев; 26. 06(08. 07). 1896, м. Люботин, нині Харків. обл. – 14. 07. 1981, Запоріжжя) – актор, режисер. Засл. арт. УРСР (1954). Працював у Севастоп. драм. театрі (1917–18), укр. драм. театрах Херсона (1918– 20), Києва (1924–26), Одеси (1927–28), ім. М. Заньковецької (1928–47; до 1931 пересувний, від 1931 – в Запоріжжі, від 1944 – у Львові), Запоріжжя (1948–70). Гра актора позначалася характерністю, побутовою достовірністю. Режисерські роботи Б. мали яскраву видовищність, нац. колорит характерів, поет. настрій.

Ролі: Микола, Возний («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Микола Задорожний («Украдене щастя» І. Франка), Копистка («97» М. Куліша), Швандя («Любов Ярова» К. Треньова), Шайтан («Богдан Хмельницький» О. Корнійчука).

Вистави: «Вій, вітерець» Я. Райніса, «З коханням не жартують» П. Кальдерона (обидві – 1952), «Лісова пісня» Лесі Українки (1953), «Дочка прокурора» Ю. Яновського, «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка (обидві – 1954), «Назар Стодоля» Т. Шевченка (1961).

Літ.: Гайдабура В. Театр ім. М. О. Щорса. К., 1979.

Т. І. Нещерет

Стаття оновлена: 2004