Богдан Костянтин Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Богдан Костянтин Іванович

БО́ГДАН Костянтин Іванович (05. 03. 1911, с. Піщики, нині Київ. обл. – 18. 01. 1969, Київ) – кінооператор. Чл. СКін УРСР (1957). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Київ. кіноінститут (1936). Творчу діяльність почав на Укр. студії кінохроніки в Харкові (1936–41), де зняв докум. фільми: «Культура колгоспного села» (1938), «Прикордонник», «Буковина – земля українська» (у співавт.), «Львів – радянський» (усі – 1940), «В Карпатах» (1941) та ін. 1945–69 був оператором Укр. студії хронікал.-докум. фільмів. Зняв кінокартини: «Україна відроджується» (1946), «Радянська Україна» (1947; Сталін. премія, 1948), «30 років Радянської України» (1948), «Перше Травня», «Квітуча Україна» (обидві – 1951; Сталін. премія, 1952), «Дружба» (1952), «Пісня про Україну» (1953), «Київ» (1957), «В далекому селі», «З кіноапаратом по Кракову» (1958; 3-я премія на Всесоюз. кінофестивалі 1959 у Києві), «Кукурудза – культура великих можливостей» (1959), «Земля Донецька – море житейське» (1961), «Жила на землі людина» (1962), «Поїдемо навпростець», «Дніпрові зорі», «Козаки в Парижі» (усі – 1963) та ін., а також бл. 20 короткометраж. хронік. кінострічок і більш як 1000 сюжетів для кіножурналів.

О. Б. Парфенюк

Стаття оновлена: 2004