КОРЕ́ЦЬКИЙ Володимир Михайлович (06(18). 02. 1890, м. Катеринослав, нині Дні­пропетровськ — 25. 07. 1984, Київ) — право­знавець. Батько Ю. Корецького. Доктор юридичних наук (1939), професор (1920), академік АН УРСР (1948). Заслужений діяч науки УРСР (1947). Герой Соц. Праці (1980). Державні нагороди СРСР. Дійс. (від 1977), почес. (від 1983) чл. Ін­ституту між­нар. права в Женеві, чл. низки між­нар. т-в. Закін. Харків. університет (1916), де був залишений для під­готовки до професор. зва­н­ня на каф. цивіл. права і судочинства. Після більшов. пере­вороту 1917 працював проректором і заст. декана правового факультету Харків. ін­ституту нар. господарства; від 1920 — у Харків. юрид. ін­ституті: 1937–41 — завідувач кафедри історії держави і права, 1947–49 — завідувач кафедри між­нар. пра­­ва; 1941–44 — у Ташкент. юрид. ін­ституті; 1949–74 — директор, від 1974 — почес. дир. і завідувач від­ділу між­нар. права та порівнял. право­знавст­­ва Ін­ституту держави і права АН УРСР (Київ). Водночас був зав. право­­вого під­від­ділу Наркомату іноз. справ УСРР (1921–22), зав. юрид. від­ділів «Укооп­спілки» (1922–24) й «Українбанку» (1924–30), ст. консультантом Держ. арбітражу при РНК УСРР (1930–35). Входив до складу рад. делегацій на сесіях ГА ООН (1946, 1947, 1949). У 1947–49 — чл. і 1-й за­ступник голови Комісії з прав людини ООН, чл. Комісії між­нар. права ООН, 1957–69 — чл. по­стій. палати Третей. суду в м. Гааґа (Нідерланди), 1961–70 — чл. (1967–70 — за­ступник голови) Між­нар. суду ООН. Брав активну участь у під­готовці Заг. декларації прав людини та багатьох ін. важливих між­нар.-правових документів. Досліджував про­блеми цивіл. права, між­нар. приват. права, між­­­нар. госп. права, між­нар. публіч. права, а також всесвіт. історії держави і права. Єдиний вчений-право­знавець колиш. СРСР, удостоєний зва­н­ня Героя Соц. Праці. 1990 Ін­ституту держави і права АН УРСР присвоєно імʼя К.