Богдан Любов Яківна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Богдан Любов Яківна

БО́ГДАН Любов Яківна (05. 06. 1960, с. Гостролуччя Баришів. р-ну Київ. обл. – 13. 12. 2008, Київ, похов. у рідному селі) – актриса, режисер. Засл. арт. України (2003). Чл. НСТДУ (1991), НСКінУ (1996). Закін. театр. студію при театрі ім. І. Франка (1979; викл. П. Нятко, В. Дашенко, О. Шаварський), Рос. академію театр. мист-ва в Москві (1995; викл. Д. Ливнєв). 1979–93 працювала у Вінн. театрі ім. М. Садовського, від 1993 – у Нац. академ. драм. театрі ім. І. Франка. Створила д/ф «Артур Войтецький» (1998, співавт. сценарію, реж.).

Ролі: Килина («Лісова пісня» Лесі Українки), Інеса («З коханням не жартують» П. Кальдерона), Єшута («Мерлін, або Спустошена країна» Т. Доста), Регана («Король Лір» В. Шекспіра), Наталія Іванівна («Три сестри» А. Чехова), Мотря («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Проня Прокопівна, Настя («За двома зайцями» М. Старицького), Баронеса де Сіміан («Маркіза де Сад» Ю. Місіма); у кіно – Мирося («Високий перевал», 1981), Ксенія («Таємниці святого Юра», 1982), Стефа («Провал операції “Велика Ведмедиця”», 1983), Люба («І завтра жити», 1987), Повія («Бич Божий»), Дама («Нові пригоди янкі при дворі короля Артура»), Галина («Штормове попередження»; усі – 1988), Мотря («Козаки йдуть!»), Шинкарка («Відьма»; обидва – 1990), Мироня («Для домашнього вогнища»), Аксенія («Господи, прости нас грішних»; обидва – 1992), Маня («Три плачі над Степаном», 1993), Жінка («Притча про світлицю», 1994; усі – Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), Тетяна («На Патріарших ставках»), Євдокія («Москва. Центральний округ»; обидва – «Мосфільм», 2002).

Літ.: Любов Богдан // На екранах України. 1991, 4 трав.; Мельниченко В. Любовь Богдан – актриса и режиссер. Москва, 2002.

В. Ю. Мельниченко

Стаття оновлена: 2016