Котовськ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Котовськ

КОТО́ВСЬК (до 1935 – Бірзолове, Бірзулове, Бірзула) – місто обласного значення Одеської області, райцентр. Знаходиться на р. Ягорлик (притока Дністра), за 188 км від обл. центру. Пл. 25,44 км2 . Насел. 40 718 осіб (2001, складає 94,5 % до 1989), переважно українці, проживають також росіяни, молдавани, білоруси, євреї, татари, вірмени, болгари, ґаґаузи, поляки, німці. Залізнич. вузол. Уперше згадує­ться в турец. документах 1779. Перша назва походить від молдав. слова «бір» – данина. Від 1791 – у складі Рос. імперії. 1795 тут було 102 двори, мешкало 412 осіб. 1865 прокладено залізницю Одеса–Балта. Від 1885 – волос. центр Ананьїв. пов. 1877 від­кри­то двокласне залізничне уч-ще, 1883 – школу грамоти, 1913 – чотирирічне приватне вище навч. уч-ще. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від 1924 – смт, від 1938 – місто. 1924–40 – у складі Молдав. АРСР, від 1940 – УРСР. 1935 Бірзулу перейменовано на честь рад. військ. діяча Г. Котовського. Тут у мавзолеї було покладено його тіло. Під час 2-ї світ. вій­ни мавзолей зруйновано, у повоєн­ні часи відновлено. Від 6 серпня 1941 до 31 березня 1944 – під ру­мун. окупацією. 1939 у К. мешка­ло бл. 16,8 тис., 1959 – 27,4 тис., 1979 – 41,2 тис. осіб. Нині у скла­ді залізнич. вузла 9 підпр-в, у міс­ті працюють також 2 хлібозаводи, цукр. і винороб. з-д, компанія з вироб-ва алкогол. напоїв «Крис­тал», мебл. ф-ка, друкарня. У К. – мед. уч-ще, профес. ліцей, г-зія, 9 заг.-осв. шкіл, школа-інтернат, 12 дитсадків; міський Будинок культури, Котовський міський крає­знавчий музей, 3 міських б-ки; центр дит. творчості, 4 ДЮСШ, станція юних тех­ніків і натуралістів, муз. школа; міська лікарня; відділ. 12-ти бан­ків. Є парк ім. Г. Котовського. У міському Будинку культури функ­ціонують 4 нар. колективи. ЗМІ: газети «Котовські вісті», «Слово и дело», «Котовська реклама», «З рук в руки»; Котов. телебачення. Діють реліг. громади УПЦ МП (2), свідків Єгови, євангел. хри­стиян-баптистів, адвентистів сьомого дня. Встановлено па­м’ятники Г. Ко­товському, генералу Г. Тарасову, воїнам, які заги­нули під час 2-ї світ. вій­ни, воїнам-афганцям. Серед видат. уроджен­ців – брати фахівець у галузі АСК Валерій і матеріалознавець, чл.-кор. НАНУ Юрій Ковалі, фізик Г. Ватагін, фахівець у галузі буд-ва Г. Владиченко, ботанік А. Дьоміна, економісти В. Згурський і О. Шнирков, фахівець у галузі механіки В. Сухоребрий, лікар-педіатр І. Бабій, лікар-терапевт В. Мавродій, мовознавець Е. Скороходько; художниця декор.-ужитк. мист-ва Є. Гупалова, графік І. Марковський, художниця, архітектор Н. Синишина, вишивальниця Л. Шус­терман; диригент, засл. арт. УРСР Д. Білоус; легкоатлетка Л. Джигалова, футболіст В. Мунтян; Ге­рой Рад. Союзу І. Кобилецький.

Літ.: Полтавчук В. Г. Краеведческий очерк. О., 1987.

В. А. Шульженко

Стаття оновлена: 2014