Корецький район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Корецький район

КОРЕ́ЦЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у східній частині Рівненської області. Межує з Новоград-Волин. р-ном Житомир. обл., Славут. р-ном Хмельн. обл. та Гощан. і Березнів. р-нами Рівнен. обл. Утвор. 1940. У 1962 ліквідовано, 1966 відновлено. Від липня 1941 до січня 1944 – під нім.-фашист. 156313.pngокупацією. Пл. 0,7 тис. км2. Насел. 39 303 особи (2001, складає 90,5 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну – м. Корець та 49 сільс. насел. пунктів. Лежить у межах Волинської височини та Поліської низовини. Поверхня переважно низовинна плоска та плоско-хвиляста, у пд.-зх. частині – підвищена. При­­родно-ресурс. потенціал: покла­­ди као­ліну, гончарна глина, буд. камінь та пісок, запаси мінерал. радонових вод. Протікає р. Случ (у пн. частині) з притоками Кор­­чик (у сх.) і Стави (у зх.). На Поліссі ґрунти дернові карбонатні, дерново-слабопідзолисті, у лісостеп. частині – опідзолені та сірі лісові. Ліс. фонд становить 10,4 тис. га. Ліси ростуть переважно вздовж річк. долин. Осн. породи: дуб, береза, граб, ли­­па, сосна. У заплавах річок збереглося бобово-злак. різно­­тра­­в’я. У р-ні – 7 заказників місц. значення та 2 заповідні урочища. Гол. підпр-ва розташ. у рай­­центрі. Провідне місце в економіці займає с. госп-во (вироб-во продукції тваринництва, вирощу­­вання зерн. культур, цукр. буряків, кукурудзи). Заг. пл. ріллі 45,187 тис. га. Працюють 9 с.-г. т-в, 8 с.-г. вироб. кооперативів, 7 приват. і 2 держ. с.-г. підпр-ва, 24 фермер. госп-ва. У К. р. – 2 навч.-вихов. комплекси, 41 заг.-осв. школа, вище профес. уч-ще; 11 Будинків культури, 25 клубів, будинок школяра, школа мист-в, Корецький історичний музей; центр. рай. і номерна лікарні, 5 лікар. амбулаторій, 36 фельд­­шер.-акушер. пунктів. Виходить рай. г. «Вісті Кореччини». Функціонують 19 спорт. залів, 117 спорт. майданчиків і 16 футбол. полів, створ. 6 спорт. клубів і фізкультурно-спорт. клуб для інвалідів «Надія». Реліг. громади: 41 – УПЦ МП, 2 – УПЦ КП, 1 – РКЦ, 3 – євангел. християн-бап­­тистів, 3 – християн віри євангельської, 1 – адвентистів сьомого дня. На держ. обліку – 74 пам’ятки історії та культури. Побл. с. Богданівка виявлено курган 3–2 тис. до н. е., у с. Велика Клецька – предмети епохи неоліту, побл. с. Морозівка – поселення 6–7 ст., у с. Сапожин – кераміку зарубинец. культури, побл. нього, в урочищі Вал – давньорус. городище (під назвою Сапогинь згадується в Київ. літописі під 1151), побл. с. Устя – неоліт. поселення та курган. мо­­гильник часів Київ. Русі, побл. с. Харалуг – поселення комарів. культури. У с. Гвіздів – пам’ятка «Козац. могили». Курганні могильники також розташ. у селах Велика Клецька, Ганнівка та Чер­­ниця. Пам’ятки арх-ри: костел. св. Антонія (1702), палац Сте­­цьких (1789), Петропавлів. церк­­ва (1848) у с. Великі Межирічі, церква Покрови у с. Залізниця (1745), домінікан. костел у с. Невірків (1807), Свято-Іллін. (1595), св. Параскеви (18 ст.), св. Кузьми і Даміана (1897) церк­­ви у с. Новий Корець.

Серед ви­­дат. уродженців – ботанік, акад. і президент АН УРСР В. Липський, фахівець у галузі механіки, акад. АН УРСР Я. Підстригач, його брат, фізик Т. Підстригач (керував НДІ радіофізики ізотопів у м. Кстово Нижньогород. обл., РФ; усі – с. Само­­стріли), економіст, чл.-кор. УААН Г. Підлісецький (с. Застав’я), історик, дійс. чл. УВАН у Канаді, НТШ О. Ґерус (с. Світанок), фахівець у галузі гідротехніки та інформ. систем П. Ковальчук (с. Весняне), фізик І. Невірковець (с. Світанок), лікар Л. Пелех (с. Великі Межирічі), літера­­турознавець Я. Поліщук (с. Самостріли), літературознавець, поет А. Криловець (с. Городище); письменниця, громад.-куль­­турна діячка А. Горохович (с. Ве­­ликі Межирічі); художники М. Кри­­стопчук (с. Застав’я), М. Ліханов (с. Невірків), В. Малиновський (с. Колодіївка); бандуристка, спі­­вачка, нар. арт. України Л. Посікіра (с. Топча), співак, засл. арт. УРСР В. Охота (с. Новий Ко­­рець); кінооператор, засл. ді­­яч мист-в України Д. Вакулюк (с. Крилів); церк. діяч УПЦ МП Іриней (Середній; с. Стовпин); тренер (велоспорт) А. Чаюк (с. Бриків). У с. Великі Межирічі гостював у свого брата М. Коцюбинський, там він завершив роботу над повістю «Fata mor­­gana»; в с. Самостріли часто при­­їжджала у дитинстві поетеса О. Забужко; у с. Харалуг під час навч. у Рівнен. г-зії 1865–71 проводив канікули пись­­менник В. Короленко; у с. Черни­­ця пра­­цював лікар-хірург В. Рой.

В. І. Брухлій, Н. О. Брухлій

Стаття оновлена: 2014