Богодухівський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Богодухівський район

БОГОДУ́ХІВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північно-західній частині Харківської області. Утвор. 1923. Пл. 1,16 тис. км2. Насел. 47 456 осіб (2001, складає 90,2 % до 1989), більшість – українці. У р-ні – м. Богодухів (райцентр), 2 смт – Гути і Шарівка, 77 сільс. насел. пунктів. Залізнич. ст.: Богодухів, Максимівка, Губарівка, Гути, Куп’єваха. Р-н знаходиться у межах відрогів Середньорос. височини та Полтав. рівнини. Поверхня – підвищена пологохвиляста рівнина, розчлен. долинами річок, балками та ярами. Найбільш підвищена сх. частина р-ну. Корисні копалини: суглинки, глини, пісковики, які є сировиною для вироб-ва цегли, торф. На тер. Сухинян. і Хрущовомикитів. сільс. рад відкрите й розробляється Скворцов. газове родовище. Найбільша річка – Мерло з притоками Мерчик, верхів’я Рябини, Братениці (бас. Дніпра). Збудовано Олександрів. водосховище, 110 ставків (1,5 тис. га водного дзеркала). Переважають чорноземи. 1932–33 на тер. Богодухівщини лютував голодомор. Під час 2-ї світ. війни тричі (у жовтні 1941, лютому, серпні 1943) відбувалися тяжкі бої. На фронтах загинули 7692 уродженці р-ну. Під час окупації з р-ну було вивезено на каторжні роботи до Німеччини 4190 осіб. Осн. галузь економіки р-ну – с. госп-во. Пл. с.-г. угідь 88,9 тис. га. С. госп-во спеціалізується на вирощуванні зерн. культур, соняшнику і цукр. буряків. Розвинене тваринництво молочно-м’яс. напряму. Найбільше пром. підпр-во – ВАТ «Первухин. цукрозавод» (смт Гути, збудов. 1869). Є цегел. і мех. з-ди, швейна та меблева ф-ки. У р-ні – 35 заг.-осв. шк., рай. навч.-вихов. комплекс, обл. навч.-вихов. комплекс для дітей-сиріт (обидва – Богодухів), ДЮСШ, мед. уч-ще, ПТУ, навч.-вихов. комбінат асоціації «Харківцукор» у с. Лозова. Мед. обслуговування здійснюють центр. районна й 4 дільничні лікарні, шкірно-венерич. диспансер, амбулаторія, 45 фельдшер.-акушер. пунктів, є 2 санаторії (смт Шарівка, с. Ріпки). У р-ні – 38 Будинків культури та клубів, 41 б-ка, Центр дит. та юнац. творчості, школа естет. виховання, 5 музеїв. Є готель, відділ. 2-х банків у м. Богодухів. Діють 4 реліг. громади УПЦ МП. Археол. пам’ятки: у Богодухові, а також 2 скіф. городища (6–3 ст. до н. е.) побл. сіл Полкова Микитівка і Хрущова Микитівка, с-ще скіф. часу (с. Губарівка), 2 с-ща черняхів. культури (3–6 ст.) побл. сіл Кручик і Лозова, бл. 200 курганів. Побл. смт Шарівка зберігся унікал. палацо-парк. ансамбль (19 ст.), є 4 заказники і 2 пам’ятки природи місц. значення. Спорудж. 44 пам’ятники воїнам-визволителям і землякам, які загинули під час 2-ї світ. війни. З історією р-ну тісно пов’язані імена багатьох видат. діячів культури й науки. У с. Кручик народився й провів більшу частину життя дослідник, винахідник, засн. Харків. ун-ту В. Каразін. Уродженці с-ща Шарівка: В. Нахабін – композитор і диригент, ректор Харків. консерваторії, та В. Ємець – організатор кількох кобзар. шкіл, сконструював подвійну 62-струнну бандуру, написав одну з перших книг про мист-во гри на бандурі «Кобза і кобзарі». Від відомого бандуриста з с. Ріпки Г. Гончаренка Леся Українка записувала нар. пісні та думи. Уродженцями Б. р. є також історик, акад. НАНУ П. Тронько (с. Заброди), д-р геол.-мінерал. н. П. Зарицький (с. Губарівка) та ін.

Літ.: Бєляєв М. С., Чернігова Н. В. Наш край – Богодухівщина. Х., 1993; Старовинні міста Харківщини. Богодухів: Зб. архівних док. і матеріалів. Х., 1995; Таран В., Могиловська Н. Богодухівська симфонія. Х., 1997.

Д. К. Тризна

Стаття оновлена: 2004