Боголюбов Микола Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Боголюбов Микола Миколайович

БОГОЛЮ́БОВ Микола Миколайович (13(25). 01. 1870, побл. Бугуруслана, нині Оренбур. обл., РФ – 04. 03. 1951, м. Перм, РФ) – режисер. Засл. арт. РРФСР (1927). Закін. муз. уч-ще в Казані (1894). Згодом працював реж. в оперних трупах Казані, Саратова, Одеси, Пермі. 1907–10 – реж. Київ. оперного театру, де вперше на київ. сцені поставив опери «Два П’єро»,«Мададжара» («Сестра Беатриса») Б. Яновського (обидві – 1907), «Борис Годунов» М. Мусоргського, «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова, «Валькірія» Р. Ваґнера. 1911–17 працював у Маріїн. театрі у С.-Петербурзі. Від 1923 – проф. Бакинської, від 1929 – Тбіліської, від 1945 – Одес. консерваторій. Від 1949 жив у Пермі. 1924 здійснив першу постановку «Тараса Бульби» М. Лисенка на сцені Харків. рос. держ. опери. 1925 оперою «Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського у постановці Б. було відкрито Укр. держ. столичну оперу (Харків). Того ж року Б. брав участь у відновленні після пожежі Одес. оперного театру (склав проект монтування сцени). 1934–37 працював у Луган. оперному театрі. 1932– 34, 1944–49 – гол. реж. Одес. театру опери та балету. Водночас здійснював постановки в оперних театрах Дніпропетровська («Броненосець “Потьомкін”» О. Чишка, 1937; «Піднята цілина» І. Дзержинського, 1939), Вінниці, Горького (нині Нижній Новгород; «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, 1939), Свердловська (нині Єкатеринбург), Баку, Тбілісі.

Пр.: Полвека на оперной сцене. Москва, 1957; Шестьдесят лет в оперном театре. Москва, 1967.

О. В. Ємець

Стаття оновлена: 2004