Корецький Юрій Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Корецький Юрій Володимирович

КОРЕ́ЦЬКИЙ Юрій Володимирович (справж. – Георгій; 11(24). 05. 1911, м. Катерино­слав, нині Дні­­пропетровськ – 19. 09. 1941) – поет, перекладач, публіцист. Син В. Корецького. Чл. СПУ. Канд. філол. н. (1941). У Харкові навч. в ін-ті рад. буд-ва і права (1928–30), закін. ін-т профосвіти (1931). Під час 2-ї світ. вій­ни – літ. працівник фронт. г. «За Отчизну». Зник безвісти під час оборони Києва. Дебютував 1924 як публіцист, 1925 – російськомов. віршами. Друкувався у період. виданнях «Пламя», «Радянська література», «Соціалістична Хар­­ківщина», колектив. зб. «Радиус авангардовцев» (Х., 1928). Вір­­шов. повісті та оповідання «Ми ще повернемося. Віллі, хлопець із Норделя» (Х., 1934) позначені впливом ідеол. засад (клас. теорія «соц. замовлення») та по­­етики ЛЕФу (акцент. вірш, «дра­­бинка», складені, приблизні, не­­точні рими). Поет. зб. для дітей «Плем’я відважних» (Х.; О., 1935) сповнена віри у перемогу людяності. Автор літ.-крит. статей у періодиці, дослідж. «Видіння про Петра Орача» В. Ленгленда (не опубл.). Переклав з англ. мо­­ви кн. «Пригоди Тома Сойєра» М. Твена (1935), «Острів скарбів» Р. Стівенсона (1936), «Історія особистих пригод, переживань і спостережень Девіда Коп­­перфілда Молодшого» Ч. Дік­­кен­­са (1937), «Роб Рой» В. Скотта (1938), «Трагедія» Дж. Байрона (1939), «Макбет» В. Шекспіра (1940); з нім. – «Марія Стюарт» Ф. Шіллера (1941); з рос. – «Маскарад» М. Лермонтова (не збережено); а також окремі поезії Р. Альберті, Дж. Байрона, Г. Гайне, В. Маяковського та ін. Деякі вірші К. покладено на музику, зокрема «Пісня юних техніків», «Травень, май майорить» (обидві – композитор О. Арнаутов), «Пітьмі війна» (музика Ю. Мейтуса). У Харкові 1967 ви­­дано «Вибране» К. Рукописи праць, спогади про нього, ін. документи зберігаються в особовому фонді К. у ЦДАМЛМ Укра­­їни (ф. 515).

В. А. Бурбела

Стаття оновлена: 2014