КОРЕ́ЦЬКИЙ Юрій Володимирович (справж. — Георгій; 11(24). 05. 1911, м. Катерино­слав, нині Дні­­­пропетровськ — 19. 09. 1941) — поет, пере­кладач, публіцист. Син В. Корецького. Член СПУ. Кандидат філологічних наук (1941). У Харкові навч. в ін­ституті рад. будівництва і права (1928–30), закін. ін­ститут профосвіти (1931). Під час 2-ї світової вій­ни — літ. працівник фронт. г. «За Отчизну». Зник без­вісти під час оборони Києва. Дебютував 1924 як публіцист, 1925 — російськомов. віршами. Друкувався у період. ви­да­н­нях «Пламя», «Радянська література», «Соціалістична Хар­­ківщина», колектив. зб. «Радиус авангардовцев» (Х., 1928). Вір­­шов. повісті та оповіда­н­ня «Ми ще повернемося. Віллі, хлопець із Норделя» (Х., 1934) по­значені впливом ідеол. засад (клас. теорія «соц. замовле­н­ня») та по­­етики ЛЕФу (акцент. вірш, «дра­­бинка», складені, при­близні, не­­точні рими). Поет. зб. для дітей «Племʼя від­важних» (Х.; О., 1935) сповнена віри у пере­могу людяності. Автор літ.-крит. статей у періодиці, дослідж. «Виді­н­ня про Петра Орача» В. Ленгленда (не опубл.). Пере­клав з англ. мо­­ви кн. «Пригоди Тома Сойєра» М. Твена (1935), «Острів скарбів» Р. Стівенсона (1936), «Історія особистих пригод, пере­живань і спо­стережень Девіда Коп­­перфілда Молодшого» Ч. Дік­­кен­­са (1937), «Роб Рой» В. Скот­та (1938), «Трагедія» Дж. Байрона (1939), «Макбет» В. Шек­спіра (1940); з нім. — «Марія Стюарт» Ф. Шіл­лера (1941); з рос. — «Маскарад» М. Лермонтова (не збережено); а також окремі поезії Р. Альберті, Дж. Байрона, Г. Гайне, В. Маяковського та ін. Деякі вірші К. покладено на музику, зокрема «Пісня юних техніків», «Травень, май ма­йорить» (обидві — композитор О. Арнаутов), «Пітьмі війна» (музика Ю. Мейтуса). У Харкові 1967 ви­­­дано «Ви­бране» К. Рукописи праць, спогади про нього, ін. документи зберігаються в особовому фонді К. у ЦДАМЛМ Укра­­їни (ф. 515).