Богомолець Олександр Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Богомолець Олександр Олександрович

БОГОМО́ЛЕЦЬ Олександр Олександрович (12(24). 05. 1881, Київ – 19. 07. 1946, там само) – лікар-патофізіолог. Батько О. Богомольця. Д-р медицини (1909), д-р мед. н. (1934). Акад. АН УРСР (1929; її президент – 1930–46), акад. АН СРСР (1932; її віце-президент – 1942–45), акад. Білорус. РСР (1933), почес. чл. АН Груз. РСР (1944), акад. АМН СРСР (1944). Сталін. премія (1941). Засл. діяч н. УРСР (1943). Народився в Лук’янів. в’язниці у Києві. Мати Софія Б. – політкаторжанка, батько – земський лікар. Закін. Новорос. ун-т в Одесі (1906), де й працював на каф. патол. фізіології. 1911 стажувався в Сорбонні (Париж). 1911– 25 – проф. Саратов. ун-ту, де організував каф. заг. патології і бактеріології. Засн. каф. мікробіології в Агроном. ін-ті. Один із засн. Вищих жін. мед. курсів, де працював деканом від 1917 до їх об’єдн. з Ун-том. Заснував Крайовий ін-т мікробіології. 1925–31 – зав. каф. 2-го Моск. мед. ін-ту, одночасно 1928–31 – дир. Ін-ту гематології й переливання крові в Москві. Заснував у Москві онкол. лаб. і лаб. з вивчення патогенезу і профілактики нерв.-м’язового втомлювання. Від 1930 – дир. заснованого ним Ін-ту експерим. біології і патології Наркомздорову України, від 1934 – дир. Ін-ту клін. фізіології АН УРСР. Наук. праці присвяч. патофізіології, ендокринології, імунітету, дослідж. вегетат. нерв. системи, гемодинаміки, проблемам довголіття, онкології. Дослідив обмін речовин, механізми дії переливання крові й цитотоксичні сироватки. Створив учення про фізіол. систему сполуч. тканини, яке сприяло виникненню низки нових наук, зокрема алергології, модифікацій учення про імунітет; запропонував антиретикулярну цитотоксичну сироватку (АЦС), яка широко застосовувалася в роки 2-ї світ. війни для прискорення зростання переломів та заживання ран (у багатьох країнах її називають сироваткою Б., вона є єдиним засобом специфіч. стимуляції фізіол. системи сполучення тканини). Роботи Б. та його вчення про значення фізіол. системи сполучення тканини і методи цитотоксич. стимуляції її функцій дали нові засоби лікування інфекцій, трофіч. порушень, профілактики рецидивів раку та ін., що знайшли повсюдне поширення не лише в СРСР, а й за кордоном. Ініціатор робіт з консервування крові. Вивчав матеріал. суть та біол. процеси старіння. Створив геронтол. школу. Видав монографію «Продление жизни» (К., 1938), де підсумував дослідж. з генезису старіння і боротьби з передчасним старінням організму. Йому належить наук. обґрунтування провід. положень геронтології. Б. одним із перших почав вивчати гіпертон. хворобу; довів, що підвищення кров’яного тиску є рефлектор. пристосувал. реакцією, спрямов. на постачання тканин киснем і пожив. речовинами. Під кер-вом Б. в СРСР був проведений перший у світі перепис з довголіття. Створив вітчизн. школу патофізіологів. Автор «Руководства по патологической физиологии». Президія АН УРСР заснувала премію ім. О. Богомольця (нині премія НАНУ). Його ім’я присвоєне Ін-тові фізіології НАНУ та Нац. мед. ун-тові. Обирався заст. голови ВР УРСР (1944), чл. ЦВК СРСР (1931–37). Депутат ВР СРСР (1937, 1946).

Пр.: К вопросу о микроскопическом строении и физиологическом значении надпочечных желез в здоровом и больном организме. О., 1909; Краткий курс патологической физиологии. Саратов, 1921; Патологическая физиология. Т. 1–2. Саратов, 1924; Москва, 1929; Введение в учение о конституциях и диатезах. Москва, 1926; 1928; Кризис эндокринологии. Москва, 1927; О вегетативных центрах обмена. Москва, 1927; Очерк патогенеза. Москва, 1928; Артериальная гипертония. Москва, 1929; Про механізми дії трансфузії крові // Журн. мед. циклу ВУАН. 1931. № 3; Патологічна фізіологія. Х., 1934; Избранные труды: В 3 т. К., 1956–58.

Літ.: Академік О. Богомолець – президент ВУАН // Вісті ВУАН. 1930. № 4; Белкин Р. Александр Александрович Богомолец: К 60-летию со дня рожд. // Вест. АН СССР. 1941. № 5–6; Горев Н., Татаринов К. Академик Александр Александрович Богомолец // Арх. патологии. 1946. Вып. 5–6, т. 8; Заболотний В. Найвизначніший учений і громадський діяч // Вісті АН УРСР. 1946. № 7; Сиротинін М. Академік Олександр Олександрович Богомолець // Там само; Александр Александрович Богомолец. Москва, 1948; Медведєва Н. О. О. Богомолець – видатний радянський вчений. К., 1950; Кавецький Р. Видатний радянський учений // Наука і життя. 1951. № 4; Палладін О. Академік О. О. Богомолець // МедЖ АН УРСР. 1951. Т. 21, вип. 1; Сиротинін М. Олександр Олександрович Богомолець. К., 1951; Александр Александрович Богомолец: К 75-летию со дня рожд. и 10-летию со дня смерти // КМ. 1956. Т. 34, № 6; Марчук П. Академік О. О. Богомолець: До 75-річчя з дня народж. // Вісн. АН УРСР. 1956. № 5; Макарченко А. А. А. Богомолец – ученый, философ, общественный деятель // Тр. конф., посвящ. 80-летию со дня рождения акад. А. А. Богомольца. К., 1961; Сиротинин Н. Н. А. А. Богомолец. Москва, 1967; Піцик Н. О. Олександр Олександрович Богомолець. К., 1971; Александр Александрович Богомолец (1881–1946): К 100-летию со дня рожд. К., 1981; Александр Александрович Богомолец. Воспоминание современников. К., 1982.

С. В. Комісаренко

Стаття оновлена: 2004