Богородський Олександр Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Богородський Олександр Федорович

БОГОРО́ДСЬКИЙ Олександр Федорович (29. 08(11. 09). 1907, м. Горлівка, нині Донец. обл. – 10. 12. 1984, Київ) – астроном. Д-р фіз.-мат. н. (1964), проф. (1963). Закін. Пед. ін-т у Ростові-на-Дону (1931). У 1938– 44 працював у Пулков. обсерваторії (Ленінград); 1944–72 – зав. відділу астрофізики, 1953–72 – дир. обсерваторії, одночасно від 1945 – викл. Київ. ун-ту. Наук. праці присвяч. заг. теорії відносності, астрофізиці, історії астрономії. Дослідив особливості поширення світла у гравітац. полі, дав заг. розв’язання релятивіст. задачі Кеплера, вивчив релятивіст. ефекти в русі штучних супутників Землі. Низка робіт стосується фізики Сонця, теорії профілів ліній у спектрах зірок, що мають рухомі атмосфери. У працях з історії астрономії досліджував розвиток цієї науки в Києві. Мала планета 3885 названа ім’ям Б.

Пр.: Уравнения поля Эйнштейна и их применение в астрономии. К., 1962; Всемирное тяготение. К., 1971.

Літ.: Осипов О., Хміль С. До 85-річчя від дня народження О. Ф. Богородського // Інформ. бюл. Укр. астроном. асоціації. 1992. № 2; Вони ж. Александр Федорович Богородский (К 90-летию со дня рожд.) // Земля и Вселенная. 1998. № 3.

С. В. Хміль

Стаття оновлена: 2004