Богословський Євген Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Богословський Євген Васильович

БОГОСЛО́ВСЬКИЙ Євген Васильович (13(25). 10. 1874, м. Нижній Новгород, Росія – 08. 09. 1941, Чернігів) – музикознавець, піаніст, педагог. Закін. істор.-філол. ф-т Харків. ун-ту (1897), Моск. консерваторію (1900; кл. фортепіано М. Шишкіна, С. Танєєва). 1908– 09 вивчав історію й теорію музики в Реґенсбурзі (Німеччина). Від 1898 – піаніст і акомпаніатор «Гуртка шанувальників рос. музики». Працював викл. в Олександр. ін-ті (1901–16), одночасно 1904–06 – викл. Муз.-пед. ін-ту (Москва) та муз.-драм. уч-ща Моск. філармон. т-ва. Брав участь в орг-ції Моск. нар. консерваторії (1906). Викладав у Моск. консерваторії (1916–19). Від 1919 – в Чернігові зав. муз. секції Губнаросвіти. 1921–29 – викл. заснованої ним муз. школи, у 30-х рр. – пед. технікуму. Виступав як соліст, акомпаніатор, імпровізатор (у кіно). Автор книг «В.-А. Моцарт» та «Общая история музыки», де є розділ про укр. музику.

Літ.: Зелов Н. Музыкант-просветитель // Сов. музыка. 1969. № 11; Бернандт Г. Б., Ямпольский И. М. Кто писал о музыке: Биобиблиогр. слов. Т. 1. Москва, 1971.

Ю. І. Молодша

Стаття оновлена: 2004