Богун Гаврило Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Богун Гаврило Григорович

БО́ГУН Гаврило Григорович (25. 03 (07. 04). 1901, с. Бистрик Бердичів. пов. Київ. губ., нині Бердичів. р-ну Житомир. обл.– 21. 05. 1981, там само) – краєзнавець, фольклорист. Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Ніжин. ІНО (1930). Учителював на Полтавщині та Донбасі, 1933–61 (з перервою) викладав історію у школах Бердичів. р-ну. Від 1961 – кер. краєзнав. та археол. гуртків при Житомир. обл. екскурс.-турист. станції, Бердичів. пед. ін-ті, Бердичів. палаці піонерів та школярів. Дослідив понад 70 археол. поселень епохи неоліту та часів Київ. Русі у басейні р. Гнилоп’ять. Вивчав топоніми Бердичівщини, збирав місц. фольклор. 2001 у м. Бердичів проведено Всеукр. наук.-краєзнавчу конф. «Бердичівщина: Поступ у третє тисячоліття», присвяч. 100-річчю від дня народж. Б.; встановлено пам’ятник на його могилі.

Пр.: З досвіду роботи історичного гуртка «Юний краєзнавець» Слободищенської семирічної школи. Ж., 1956 (співавт.); Материалы и исследования по археологии СССР. Москва, 1960. № 32; Археологічні пам’ятки Бердичівського району // Наук. зап. Бердичів. пед. ін-ту. Т. 2. 1961; Нові знахідки римських монет (Житомирська область) // УІЖ. 1963. № 1; Краєзнавці збирають археологічний матеріал // Там само. № 3 (співавт.); Про походження назви і виникнення міста Бердичева // Там само. 1968. № 5.

Літ.: Проценко І. М. Краєзнавець і фольклорист Г. Г. Богун // НТЕ. 1963. № 2.

М. Ю. Костриця

Стаття оновлена: 2004