Богуслав - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Богуслав

БОГУСЛА́В – місто Київської області, райцентр. Знаходиться на р. Рось (права притока Дніпра), за 2 км від однойм. залізнич. ст. та за 123 км на Пд. від обл. центру. Пл. 15,9 км2. Має автобусне сполучення з Києвом, Черкасами, Уманню, Миронівкою, Таращею. Насел. 17 135 осіб (2001, складає 89,7 % до 1989), переважно українці. Тер. Б. заселена здавна. В урочищі Городок знайдено 3 рим. монети 2 ст. н. е., збереглися залишки давньорус. городища 11–13 ст., яке, ймовірно, можна ототожнювати з м. Богуславль, згадуваним у літописі від 1195 як «фортеця для оборони від половців». 1238 Б. зруйнов. монголо-татар. ордами. Від 1320 – під владою Литви, а після Люблін. унії 1569 його захопила Польща. 1620 отримав Маґдебур. право. З метою колонізації укр. земель і зміцнення пд. кордонів Речі Посполитої польс. уряд ужив низку заходів для перетворення Б. на добре укріплену фортецю. 1591 король Сиґізмунд ІІІ віддав місто у володіння волин. воєводі князю Янушу Острозькому й дозволив його заселяти. Місту були надані привілеї: насел. звільнялося на 29 р. від усяких податків і поборів. Відтоді Б. став центром староства. Під час селян.-козац. повстання проти польс. уряду 1592 повстанці під проводом К. Косинського захопили Б. Великий відгук знайшло тут селян.-козац. повстання на чолі з С. Наливайком, яке почалося 1594. Активну участь брало насел. Б. у селян.-козац. повстаннях під проводом П. Павлюка і К. Скидана – 1637, Д. Гуні і Я. Острянина – 1638. Від 1648 Б., визволений військами Б. Хмельницького, – сотенне м-ко Білоцерків. полку. За Андрусів. перемир’ям 1667 Б. відійшов до Польщі. Неодноразово зазнавав нападів крим. татар і турків. 1678 зруйнов. їхнім союзником гетьманом Ю. Хмельницьким. Під час визв. боротьби насел. Правобереж. України під кер-вом С. Палія місто було визволене від загарбників і стало полк. містом Богуслав. полку. 1712 Б. знову підпав під владу Польщі. 1768 під час Коліївщини насел. Б. повстало і знищило польс. гарнізон. 1793 з приєднанням Правобереж. України до Росії Б. увійшов до складу Росії. 1796–1837 – центр Богуслав. пов., від 1846 – заштатне м-ко Канів. пов. Київ. губ. У результаті реформи 1861 селяни Б. були пограбовані, відхилили уставну грамоту й вимагали наділення земель без викупу. 1863 місто стало одним із центрів підготовки польс. повстання в Київ. губ. У пореформ. період у Б. виникли нові пром. підпр-ва: суконна та воскобійна ф-ки (1866).

У 2-й пол. 19 ст. Б. залишався одним зі значних торг. центрів Канів. повіту. В місті щорічно відбувалося 8 ярмарків, на які прибувало бл. 10 тис. осіб. На поч. 20 ст. у Б. дедалі зростали пром-сть і торгівля. 1910 в місті було 6 підпр-в фабр.-завод. типу. 1913 тут діяли 3 суконні ф-ки, маш.-буд., пивоварно-медовар. і цегел. з-ди, цукеркова ф-ка, 3 млини. Влітку 1918 був осередком Таращан. зброй. повстання. Від 1919 Б. – центр Богуслав. пов. Київ. губ., 1923– 62 та від 1966 – Богуслав. р-ну. Від 1938 – місто. Від 26 липня 1941 до 3 лютого 1944 був окупов. нім.-фашист. загарбниками. Корисні копалини: граніти, буд. глина, пісок. Осн. підпр-ва міста: ВАТи – «З-д “Муліт”» (магнітні блоки), «Богуслав. з-д продтоварів», «Київхліб», «Богуславська суконна фабрика», «Камінь Богуславщини» (гранітні вироби), «Богуславський кар’єр» (щебінь, камінь-бут, гранвідсів); ЗАТи – «Богуслав. м’ясозавод», «Ф-ка “Рось”» (швейні вироби), маслозавод, хлібозавод, з-д продтоварів та ін. У Б. – 3 заг.-осв. шк., ліцей, пед. коледж, ПТУ, 5 дошкіл. закладів; ДЮСШ, футбол. клуб, клуб любителів атлет. гімнастики, стадіон; центр. рай. лікарня, 3 пункти здоров’я. Працюють рай. Будинок культури, 2 б-ки, школа мист-в, нар. хор. капела ім. О. Кошиця. Діє Богуславщини історії музей, музей-садиба письменниці Марко Вовчок, яка тут проживала, та музей І. Сошенка, який народився в Б. Місто є відомим осередком ручного узор. ткацтва. У повоєнні роки місц. ткалі були об’єднані в пром.-кооп. артіль «Перемога» (від 1961 – ф-ка худож. виробів «Перемога», від 1989 – «Богуславка»). Є готель, відділ. 3-х банків. Діють Троїцька УПЦ МП, Свято-Миколаївський чоловічий монастир, 3 молитовні будинки протестант. церкви (адвентисти, баптисти, п’ятдесятники). Серед пам’ятників арх-ри: кам’яниця (18 ст.), будинок фабриканта Д. Покараса (19 ст.), Троїцька церква (19 ст.). Пам’ятки археології: давньорус. городище, давньорус. поселення (11 ст.), могильник. У місті встановлено погруддя Т. Шевченка, який бував у Б., про що згадує в повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали»; І. Нечуя-Левицького, який навч. і працював у Богуслав. духов. бурсі. Встановлено пам’ятники Шолом-Алейхему, який неодноразово бував у місті, легендар. героїні Марусі Богуславці, партизанці М. Гризун; меморіал воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світ. війни. Б. – батьківщина живописця А. Галика, співака Ф. Левицького; тут жили й працювали письменник С. Васильченко, композитор О. Кошиць.

Літ.: Ніколаєнко І. Ю. Богуславщина. Богуслав, 1994.

С. І. Боковий

Стаття оновлена: 2004