Боданінський Усеїн Абдурефійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Боданінський Усеїн Абдурефійович

БОДАНІ́НСЬКИЙ Усеїн Абдурефійович (01 (13). 12. 1877, с. Бодана Сімфероп. пов. Таврій. губ., нині с. Петрове Сімфероп. р-ну, АР Крим – 17. 04. 1938, Сімферополь) – живописець, історик, етнограф, музеєзнавець. Брат А. Боданінського. Чл.-кор. Всесоюз. академії худож. наук (1927). Поч. освіту здобув у татар. учител. семінарії Сімферополя (1895). За рахунок громад. коштів був відправл. 1895 до Москви, де закін. Строганов. вище худож.-тех. уч-ще (1905; майстерня К. Коровіна) зі званням художника ужитк. мист-ва. 1905–07 викладав малювання в Комерц. уч-щі в Сімферополі, згодом повернувся до Москви, де викладав у Строганов. уч-щі. На Всерос. конкурсі (1909) одержав 1-у премію за ескізи меблів. Від 1911 працював у С.-Петербурзі з акад. архітектури І. Фоміним як художник-декоратор, виконував ескізи інтер’єрів у громад. і приват. будівлях, оздоблення палаців і новобудов. Одночасно Б. удосконалював свою майстерність за кордоном: 1907–09 відвідав Стамбул, Париж, Мюнхен і Дрезден. 1912 вивчав монум. живопис доби Відродження в Римі, Флоренції та Венеції. Від 1917 – кер. Бахчисарай. палацу-музею кримськотатар. культури, від 1921 одночасно зав. Бахчисарай. відділ. Крим. ком-ту у справах музеїв та охорони пам’яток мист-ва й старовини. Завдяки старанням Б. та його авторитетові Бахчисарай. музей став найбільшим у Криму осередком культ.-просвітн. роботи. Б. 1925 очолив етногр. загін комплексної наук. експедиції в степову частину Криму. Один з організаторів, кер. та учасників археол. та етногр. експедицій у Кирк-азізлер (Сорок святих), Ескі-Юрт, Старий Крим, Чуфут-Кале (1924–29). Керував Бахчисарай. рос. т-вом з вивчення Криму. Б. – художник-консультант перших ігрових і докум. фільмів про життя крим. татар: «Алім» (реж. Г. Тасин, 1926, Ялтин. кіностудія), «Ешиль-Ада» («Зелений острів», 1925–27). Автор низки робіт з історії, археології та етнографії крим. татар, краєзнавства та охорони пам’яток. 1934 був звільн. з посади зав. музею. Б. – художник великого таланту, але збереглося небагато його творів: пейзаж «Місячний вечір» (1910), «Піонери» (1930), обкладинка й 17 іл. (1926) для книжки «Кримські татарські дитячі пісні» (кримськотатар. мовою). Б. виконав ескізи костюмів до балету Б. Асаф’єва «Бахчисарайський фонтан» у Крим. держ. татар. театрі (1927). У 1935– 37 виконував декор. роботи на буд-вах у Москві та Тбілісі. У серпні 1937 заарешт. за звинуваченням в участі у контрреволюц. націоналіст. орг-ції, а у квітні 1938 засудж. і страчений за вироком Військ. колегії Верховного Суду СРСР.

Пр.: Бахчисарайские памятники // Зап. Крым. об-ва естествоиспытателей и любителей природы. 1917. № 6; Памятники крымскотатарской старины: Эски-Юрт // Новый Восток. 1925. № 8– 9; Бахчисарайский ханский дворец: Краткий очерк. Сф., 1925; Татарские «Дурбе»-мавзолеи в Крыму // Изв. Тавр. об-ва истории, археологии и этнографии. 1927. № 1; Чуфут-Кале: По материалам раскопок 1928–1929 гг. // Там само. 1929. № 3; Кърымда татар дюрбелери (Мавзолеї кримських татар). Акъмесджит, 1930; Археологическое и этнографическое изучение татар в Крыму [Отд. оттиск из Крымплана «Реконструкция народного хозяйства в Крыму». Вып. 11] // Государственный дворец-музей татарской культуры в Бахчисарае. Сф., 1930.

Літ.: Козлов В. Ф. Директор музея // Йылдыз (Зірка). 1987. № 4; Урсу Д. П. Усеин Боданинский // ГК. 1996, 29 марта; Його ж. Медениет фидайилери (Подвижники культури) // Йылдыз (Зірка). 1996. № 2; Його ж. Востоковедение в Крыму (1918–1941) // Востоковедный сборник. Сф., 1997. № 1; Його ж. Шаркъшанаслыкъ ве Къырым шаркъшынаслары (Сходознавство і сходознавці Криму) // Йылдыз (Зірка). 1998. № 2; Черкезова Э. Я. Крымскотатарские художники: Биобиблиогр. слов. Сф., 1999; Деятели крымскотатарской культуры.

Д. П. Урсу

Стаття оновлена: 2004