Боднар Ілько - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Боднар Ілько

БО́ДНАР Ілько (08. 08. 1921, с. Люта, нині Великоберезнян. р-ну Закарп. обл. – 13. 10. 1994, м. Дечин, Чехія) – письменник. Навч. у горожан. школі у Великому Березному (від 1935). У вересні 1940 нелегально перейшов до СРСР, був засудж. і засланий до Воркути (1940–42). Вступив до 1-го Чехо-словац. армій. корпусу. Воював до 1945. Після закінчення війни працював залізничником у Празі та Дечині (до 1976). Автор нарисів і оповідань. Друкувався у часоп. України та україномов. періодиці Словаччини, Канади, Югославії. Цикл творів опублікував в антологіях «Зелений віночок – червоні квіточки» (1965), «Карпати піснею вчаровані» (1974). У рукопис. варіанті залишилися спогади «Дечинські скелі».

Ф. Ковач

Стаття оновлена: 2004