Боднарович Осип - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Боднарович Осип

БОДНАРО́ВИЧ Осип (02. 05. 1895, с. Золотники Теребовлян. р-ну Терноп. обл. – 27. 06. 1944, Львів) – журналіст і громадський діяч. Закін. Бережан. г-зію (1914). Був чл. таєм. гімназій. гуртка «Молода Україна». Під час навч. у Львів. ун-ті (20-і рр.) – один з лідерів студент. руху. Очолював Спілку укр. націоналіст. молоді і видавав 1927–28 її друк. орган – місячник «Смолоскип». Згодом працював у ред. львів. щоденника «Новий час». 1934–38 – ред. літ. двотижневика «Назустріч». Спільно з Ю. Шкрумеляком редагував часопис «Як на долоні» (1937–38), ред. кількох календарів та альманахів-річників часопису «Діло» і т-ва «Просвіта», з І. Німчуком упорядкував книгу на честь галиц. співака О. Мишуги. Під час нім. окупації редагував «Українські щоденні вісті» (майже 40 чисел), «Львівські вісті» (випускало нім. вид-во), «Воля Покуття» (від січня 1943), «Рідна земля». Б. зініціював заснування літ.-мист. часопису «Наші дні» (виходив тоді ж у Львові). Автор статей на літ.-крит. та громад. теми. Б. вирізнявся актив. громадян. позицією, за будь-яких обставин захищав укр. інтереси. Коли у в’язниціі Львова опинилися письменники Ю. Стефаник, Й. Позичанюк, О. Гай-Головко та І. Чінченко, які йшли похід. групами ОУН на схід і були заарештовані в Києві, до ґестапо подано петицію за підписами найбільш знаних львів. діячів, зокрема К. Паньківського, Ю. Полянського та Б. Так було врятовано життя ув’язнених.

Літ.: Антонюк Н. Боднарович Осип // Укр. журналістика в іменах. Л., 1997. Вип. 4.

Я. І. Мазурак

Стаття оновлена: 2004