Бодуен де Куртене Софія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бодуен де Куртене Софія

БОДУЕ́Н де КУРТЕНЕ́ Софія (Baudouin de Courtenay Sofija; 02. 01. 1887, м. Дерпт, нині Тарту, Естонія – 28. 03. 1967, м. Ченстохов, Польща) – польська художниця, майстриня станкового монументального малярства. Дочка Я. Бодуена де Куртене. Навч. у приват. худож. школі с.-петербур. художника-імпресіоніста Я. Ціонглінського (1905–06), Ш. Холлоші (Мюнхен, 1906–08), у Парижі – в Академії Рансон (1908–09) та школі М. Бойчука (1909–10). Потім повернулася до С.-Петербурга. Брала участь у виставках об’єдн. «Союз молодежи» та «Треугольник». 1918 виїхала до Польщі. Оформила 24 монум. споруди у Ґданську, Оливі, Ченстохові. Авторка образів для вівтарів, стінних фресок, проектів вітражів для костелів. Роботи вирізняються стриманістю форми у поєднанні з насиченим колоритом. Використовувала візантій. традиції, поєднуючи їх з елементами старопольської готики. Знакові виставки у Салоні Ґарлінського (Варшава), у 1929 – «Край і Познань». У картині «Біля джерела» (зберігається у Музеї Народовім, Варшава) бойчуків. монументалізм поєднується зі старовин. пласкими золотими фонами та елементами витонченого кольору старопольської готики.

Пр.: Freski Pompejaсskie // Biuletyn sekcij Historii Sztuki przy Uniwersytecie Stefana Batorego w Wilnie. 1930.

Літ.: Słownik artystów polskich. Wrocław, 1971. Т. 1; Ріпко О. У пошуках страченого минулого: Ретроспектива мист. культури Львова ХХ століття. Л., 1996.

О. С. Лук’янчук

Стаття оновлена: 2016