Боєв Юрій Олексійович
БО́ЄВ Юрій Олексійович (29. 04. 1928, м. Дербент, нині Дагестан, РФ — 14. 07. 2002, Київ) — історик. Доктор історичних наук (1967), професор (1970). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Закін. Київський університет (1949). Працював завідувач відділу пропаганди г. «Сталинское племя» (1953), секр. Ради наук.-тех. пропаганди АН УРСР (1955– 56), ст. н. с. відділу нової та новіт. історії Інституту історії АН УРСР (1956–67), ст. викл. каф. історії КПРС Київ. інж.-буд. інституту (1967– 68), професор кафедри міжнар. комуніст. робітничого та нац.-визв. руху ВПШ при ЦК КПУ (1969– 79), професор кафедри політекономії Київ. мед. інституту (1979–83), завідувач кафедри всесвіт. історії Київ. пед. інституту (1982–89), професор кафедри історії і зовн. політики країн Азії, Африки та Лат. Америки Київ. університету (1989–93), професор кафедри історії Міжнар. Соломонового університету (1993–2002). Досліджував проблеми нової та новіт. історії країн Близького Сходу, Балтії, Туреччини, внутр. та зовн. політику Франції.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Політика Франції на Балканах напередодні першої світової війни. 1958; Актуальні проблеми світового революційного процесу. 1978; История нравов. 1992; Мировоззренческие проблемы экономической истории и современной цивилизации. 1999; Світова економічна криза та історичне значення антикризової програми Ф. Рузвельта. 2000; Економічна історія. Західна Європа, Японія, США: Навч. посіб. 2002 (усі — Київ).