Боєв Юрій Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Боєв Юрій Олексійович

БО́ЄВ Юрій Олексійович (29. 04. 1928, м. Дербент, нині Дагестан, РФ – 14. 07. 2002, Київ) – історик. Д-р істор. н. (1967), проф. (1970). Засл. діяч н. і т. України (1998). Закін. Київ. ун-т (1949). Працював зав. відділу пропаганди г. «Сталинское племя» (1953), секр. Ради наук.-тех. пропаганди АН УРСР (1955– 56), ст. н. с. відділу нової та новіт. історії Ін-ту історії АН УРСР (1956–67), ст. викл. каф. історії КПРС Київ. інж.-буд. ін-ту (1967– 68), проф. каф. міжнар. комуніст. робітничого та нац.-визв. руху ВПШ при ЦК КПУ (1969– 79), проф. каф. політекономії Київ. мед. ін-ту (1979–83), зав. каф. всесвіт. історії Київ. пед. ін-ту (1982–89), проф. каф. історії і зовн. політики країн Азії, Африки та Лат. Америки Київ. ун-ту (1989–93), проф. каф. історії Міжнар. Соломонового ун-ту (1993–2002). Досліджував проблеми нової та новіт. історії країн Близького Сходу, Балтії, Туреччини, внутр. та зовн. політику Франції.

Пр.: Політика Франції на Балканах напередодні першої світової війни. 1958; Актуальні проблеми світового революційного процесу. 1978; История нравов. 1992; Мировоззренческие проблемы экономической истории и современной цивилизации. 1999; Світова економічна криза та історичне значення антикризової програми Ф. Рузвельта. 2000; Економічна історія. Західна Європа, Японія, США: Навч. посіб. 2002 (усі – Київ).

Л. А. Малюченко

Стаття оновлена: 2004