Боєслав Марко - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Боєслав Марко

БОЄСЛА́В Марко (справж. – Дяченко Михайло Васильович; крипт. і псевд.: М. Б., Гомін; 25. 03. 1910, с. Боднарів, нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл. – 23. 02. 1952, с. Дзвиняч Богородчан. р-ну, нині Івано-Фр. обл.) – письменник, журналіст, громадсько-політичний діяч. Чл. Укр. гол. визв. ради (УГВР), ОУН. Відзнач. УГВР Срібним Хрестом заслуги (1948). Навч. в укр. г-зії у Станіславі (нині Івано-Франківськ, 1926–30) й на правничому ф-ті Львів. ун-ту. Очолював спорт. т-во «Сокіл». За патріот. діяльність був заарешт. польс. поліцією 1932, 1937, 1939. Автор поет. зб.: «Іскри» (1936), «Юні дні» (1938; обидві – Станіслав), публіцист. творів «Земля плаче» (1936), «Село» (Л., 1939). Із залишеної польс. поліцією Станіслав. тюрми утік 18 вересня 1939 на Холмщину. Учителював, організовував драмгуртки, навчав дітей рідної мови, історії України. Вірші друкувалися в періодиці та зб. «Вони не пройдуть» («Пробоєм», Прага, 1941). У рідному селі 1941–44 керував читальнею «Просвіта», у Станіславі працював агрономом у відновл. «Сільському господарі». Один із організаторів Об’єдн. укр. письменників і журналістів у Станіславі (1942). Публікував патріот. й ліричні вірші в часописах «Дорога», «Наші дні». Після невдалої спроби емігрувати на Захід працював у підпіллі окруж. референтом пропаганди Станіславщини (1944– 50), ред. газети УПА «Шлях перемоги» (1945–47) та ж. «Чорний ліс» (1947–50). Зб. поезії «За волю» (б. м., 1945) містить 23 вірші із закликом до мужності, самопожертви. Вірші 1946– 49 повстан. тематики увійшли до зб.: «Непокірні слова», «Вітчизна кличе», «Протест», «В хоробру путь», «Із днів боротьби», «Хай слава луна». Серед тем і мотивів – ліричні ораторії життю, уславлення України, трагіч. героїзм, одержимість духу. Осн. засада творчості – християн. мораль. Часто звертається до образів Ісуса Христа, Святої Марії, Бога-отця, а молитви лірич. героя – це сповідь цілого народу. Серед підпіл. вид. – драма «Сталь без іржі» (Станіслав, 1947), оповідання «Горді душі» та поема «Марена» (обидва твори – Станіслав, 1948). Автор листівок, плакатів до ювіл. дат, підготував зб. колядок «На столі, на сіні» (1946). Вибрані поезії з 9 зб. віршів Б. увійшли до кн. «Непокірні слова» (Лондон, 1951). 1960 в Турині у перекл. італ. мовою вийшла кн. вибр. поезій «Сором за боягузливе покоління». 1968 в Торонто Т-во колиш. вояків УПА у США, Канаді, Європі видало антологію укр. поезії «Слово і зброя», де передрук. зб. «Непокірні слова». 1995 в Івано-Франківську опубл. кн. вибр. поезій «Я все віддав тобі, Вкраїно…».

Літ.: Бойчук З. Вмерти за Україну – це жити вічно // Новий час. 1993, 4 груд.; Содоль П. Українська Повстанча Армія. 1943–49: Довід. Нью-Йорк, 1994; Дрогомирецький П. Михайло Дяченко – поет і борець // Літ. Львів. 1994. № 10; Салига Т. Муза і Меч // Дзвін. 1999. № 5–6; Яремчук І. «Хай у кожному слові гримить динаміт…» (Концепція митця у поезії Марка Боєслава) // Там само. 2002. № 10; Пушик С. З архіву повстанця «Богдана» // Визв. шлях. 2002. Кн. 2.

П. І. Арсенич

Стаття оновлена: 2004