Божій Святослав Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Божій Святослав Михайлович

БОЖІ́Й Святослав Михайлович (22. 10. 1938, Одеса – 03. 01. 1999, там само) – живописець. Син М. Божія. Чл. НСХУ (1962). Засл. діяч мист-в УРСР (1969). Навч. в Одес. худож. уч-щі (1953– 55; викл. О. Ацманчук), закін. Київ. респ. художню школу (1958). Працював у галузі станкового живопису. Учасник респ. (від 1960), всесоюз. (від 1961), закордон. (від 1963) виставок. Ранні полотна Б. позначені драматизмом, трагедійно-патріот. звучанням; для пейзаж. творів характерна лірико-поетична тональність, яскраве пленерне вирішення, помірна експресія. Картини зберігаються в НХМ, Донец., Одес. ХМ.

Тв.: «Спрага» (1964), «Червоний витязь» (1964–65), «Солдати, які сплять» (1967), «Кордон», «Безіменна висота» (обидва – 1969); пейзажі – «Дівчина біля моря» (1960), «Кульбабка» (1970), «На Кароліно-Бугазі» (1971), «Дитинство», «Соняшники України» (обидва – 1978), «Хаджибеївський лиман» (1979), «Весняний день. Бані Софії» (1982), «Вітрильник» (1989), «Осінь» (1990), «Чайка» (1993), «На пляжі» (1995); портрети – М. Гриценка (1963), М. Вінграновського (1969), батька (1985) та ін.; натюрморти – «Будівельний натюрморт» (1968), «Нитки» (1972), «Музичний натюрморт» (1976), «Білі дзвоники» (1979).

Літ.: Святослав Божій. Вибрані твори художника: Альбом. К., 1982.

І. М. Блюміна

Стаття оновлена: 2004