Божко Ігор Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Божко Ігор Антонович

БОЖКО́ Ігор Антонович (29. 09. 1937, Харків) – живописець, скульптор, письменник. Син А. Божка. Чл. Нац. асоц. митців України (1993), НСХУ (1996). Закін. Одес. художнє уч-ще (1967; кл. Д. Муцельмахера, О. Лихоліта). Від 1968 працював художником у г. «Комсомольська іскра»; від 1991 – зав. худож. відділу та кор. г. «Юг». Учасник виставок від 1968. Працює в галузях монум. мист-ва, малярства, графіки та скульптури. У скульптурах Б. гротескні інтонації змінюють м’яку іронію, його постаті, сконструйовані з прямокут. призм, викликають змішане почуття жалю та співчуття. Персон. виставки в Одесі (1972, 1974, 1998–99). Твори зберігаються в Одес. літ. музеї, Музеї сучас. мист-ва (Хмельницький). Автор кн. «Кольори пам’яті» (1985), «Черга» (1996), «Бомж» (1997; усі – Одеса). Художник-постановник к/ф «Полювання на пацюків» і «Мертві без поховання» (обидва – 1991, реж. І. Аспасян, Одес. кіностудія). Автор сценарію до фільму К. Муратової «Три історії» («Котельня № 6»; 1996). Знявся у кількох її фільмах, а також у к/ф «Морський вовк» (Керфут; 1990, реж. І. Аспасян), «Пустеля» (апостол Пилип; 1996, реж. М. Кац, усі – Одес. кіностудія). Пише музику для класич. гітари. 1999 в Одесі вийшла його зб. «Музичний вернісаж».

Тв.: живопис – «Зима», «Мелодії Ґріґа» (обидва – 1980), «Осінь» (1981), «Чорне море» (1984), «Нескінченність–1» (1985), «Нескінченність–2» (1986), «Інтер’єр», «Свічка» (обидва – 1990), «На краю міста» (1991), «Осіннє поле» (1995), «Початок весни» (1996), «Театральний мотив» (1997); скульптура – «Збирання врожаю», «Статика», «Зважений крок», «Мрії (Піґмаліон)», «Подорож пляшки», «Буквальне розуміння» (всі – 1990).

Н. В. Потеряйко

Стаття оновлена: 2004