Бойкиня Никифор Михайлович

Визначення і загальна характеристика

БОЙКИ́НЯ Никифор Михайлович (02(15). 06. 1901, с. Товмач, нині Шполян. р-ну Черкас. обл. — 04. 04. 1998, м. Пʼятигорськ, РФ) — оперний спів­ак (баритон). Нар. арт. РРФСР (1957). Сталінcька премія (1951). Закін. Дні­проп. муз.-театр. технікум (1935; кл. Ц. Альтман). Удосконалював вокал. мистецтво у В. Войтенка (Дні­пропетровськ). 1935–41 — соліст Дні­проп., 1941–44 — обʼ­єд­наних Дні­проп. і Одес. (Красноярськ), 1944–47 — Харків., 1947–63 — Перм. театрів опери та балету.

Партії: Карась («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Микола, Писар, Марс («Наталка Полтавка», «Утоплена», «Енеїда» М. Лисенка), Омелько («Наймичка» М. Вериківського), Запара («Щорс» Б. Лятошинського), Борис, Шакловитий («Борис Годунов», «Хованщина» М. Мусоргського), Грязной («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна), Руслан («Руслан і Людмила» М. Глінки), Жермон, Амонасро, Ріґолет­то, Яґо («Травіата», «Аїда», «Ріґолет­то», «Отел­ло» Дж. Верді), Нілаканта («Лакме» Л. Деліба), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе), Скарпіа («Тоска» Дж. Пуч­чіні), Демон (однойм. опера А. Рубінштейна), Болотников («Іван Болотников» Л. Степанова), Стольник («Галька» С. Монюшка).

Літ.: Живов Л. Опера о народном герое // Сов. музыка. 1951. № 4.

І. М. Лисенко

Завантажити статтю