Коржан Михайло - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коржан Михайло

КОРЖА́Н Михайло (11. 11. 1912, с. За­­ко­­мар’я, нині Буського р-ну Львів. обл. – 27. 09. 1977, м. Мюнхен, Німеччина) – учасник національ­­но-визвольного руху, церковний діяч УАПЦ. Навч. в укр. г-зії у м. Золочів (нині Львів. обл.), ма­­лій семінарії та торг. школі т-ва «Просвіта» у Львові (1932 закін. курс абітурієнтів), Укр. тех.-госп. Ун-ті в Подєбрадах (Чехо-Словаччина). Вивчав богослов’я у Варшаві, м. Зальцбурґ (Німеччина), Парижі. 1929 вступив до ОУН. 1930 заарешт. і на рік ув’яз­­нений у Львів. тюрмі (за підпали польс. фільварків), 1935 – у таборі в м. Береза Картузька (ни­­ні м. Береза, Білорусь). Працював у референтурі Юнацтва, 1935–37 – пропагандист., організац. референтом Крайової ек­­з­екутиви ОУН Зх.-укр. земель (опікувався мережею на Волині). 1938 заарешт. польс. поліцією, у травні 1939 на Рівнен. процесі засудж. до 12-ти р. ув’язнення. Звільнений на поч. 2-ї світ. вій­­ни. 1940–41 – нач. поліції м. Радимно (Польща). 1942 рукопокладений на священика. Згодом емігрував до Німеччини, де 1952 здобув ступ. магістра, 1968 – д-ра філософії УВУ в Мюнхені (тема: «Канонічно-пра­­вові основи автокефалії»). Від 1965 – митрофор. протоієрей; 1969–73 викладав церк. право на філос. ф-ті УВУ; 1974–77 – ректор Укр. тех.-госп. ін-ту в Мюнхені.

Ю. Б. Ковалів

Стаття оновлена: 2014