Бойко Володимир Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бойко Володимир Іванович

БО́ЙКО Володимир Іванович (10. 04. 1928, м. Прилуки, нині Черніг. обл. – травень 2006, Київ) – співак (бас). Нар. арт. УРСР (1987). Орден «За заслуги» 3-го ступ (2003). Закін. Київ. муз. уч-ще ім. Р. Ґлієра (1969; диригент.-хор. відділ.), Київ. ін-т культури (1976; диригент.-хор. ф-т, викл. А. Лащенко). Лауреат 6-го Всесвіт. фестивалю молоді і студентів (Москва, 1957), Всесвіт. конкурсу народних колективів (1997, Пхеньян). 1943– 49 працював на Прилуц. тютюн. ф-ці. Від 1945 виступав у самодіял. хорі колективу ф-ки під кер-вом К. Зінов’єва. Виконував фронтові пісні, укр. нар. пісні. 1949–50 працював на відбудовах шахт Донбасу. 1950– 56 – арт., від 1956 – провід. соліст Нац. засл. академ. держ. укр. нар. хору ім. Г. Верьовки (кер. А. Авдієвський). Один з ініціаторів створення концерт. бригади з артистів хору (1961–95). Перший виконавець пісні «У Києві на Подолі» (музика А. Штогаренка). У репертуарі – твори В. Верменича, М. Леонтовича, укр. нар. пісні, рос. романси. У складі хору гастролював країнами Лат. Америки, США, Німеччиною, Польщею, Румунією, Іспанією, Італією та ін., де виступав із сольними концертами. Випустив платівку «Пісні народів світу у виконанні хору» (1982, Москва, фірма «Мелодія»), аудіокасету «Національний заслужений академічний державний український народний хор ім. Г. Верьовки» (2000, Київ).

Л. І. Горенко-Баранівська

Стаття оновлена: 2016