Коржевська Віра Ісаївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коржевська Віра Ісаївна

КОРЖЕ́ВСЬКА Віра Ісаївна (01. 08. 1902, с. Ве­­селі Терни Катеринослав. губ., нині Криворіз. р-ну Дніпроп. обл. – 12. 11. 1997, Москва) – письменниця. Дружина Юрія, ма­­ти Бориса Коржевських. 1906 родина переїхала до Катерино­­слава (нині Дніпропетровськ), 1908 – до Севастополя, згодом оселилася на Кубані. Навч. у Ка­­теринодар. жін. г-зії (нині м. Крас­­нодар, РФ, 1910–19). Відтоді ви­­кладала у станиці Донська (ни­­ні Краснодар. краю). Від кін. 1920-х рр. – у Краснодарі. Працювала у радіоцентрі, кор. укра­­їнізов. г. «Червоний стяг», викладала у школі укр. мову. Писала вірші та оповідання для ростов. дит. ж. «Ленінські внучата». Після згортання україніза­­ції – у відділі листів обл. адигей. газети. Під час окупації переховувалася у Краснодарі, після звільнення міста учителювала. Переїхала до м. Красногорськ Моск. обл., де також учителюва­­ла. У ж. «Родная Кубань» (2005, № 2) вміщено її спогади «Вместе с веком (воспоминания)», запи­са­ні старшим сином Олександ­ром.

Літ.: Коржевська Віра // Таран (Зай­­ченко) Ю. Укр. літ-ра Пн. Кавказу. Рос­­тов-над-Доном, 1932; Пішла з життя Віра Коржевська (некролог) // Вісн. Крас­­нодар, 1998. № 3; Чумаченко В. К. Но горек вкус воспоминаний // Род­ная Кубань. 2005. № 2.

В. К. Чумаченко

Стаття оновлена: 2014