Бойко Іван Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бойко Іван Михайлович

БО́ЙКО Іван Михайлович (13. 03. 1932, с. Вичівки, нині Гончарівка Монастирис. р-ну Терноп. обл.) – гончар, майстер художньої кераміки. Чл. НСМНМУ (1990). Дипломи обл. виставок (1972–2000). Гончарством займається від 1946. Учасник худож. виставок від 1971 – Київ, Львів, Москва (1979, 1980), Пенза (РФ, 1979), Слівен (Болгарія, 1982), Бендери (Молдова, 1983). Виготовляє полив’яний, теракотовий та димлений посуд, декоруючи коричн. і білими смугами, рельєф. прямими та зигзагоподіб. лініями, гілочками. Серед робіт – монетки, глечики, дзбани, куманці, підсвічники, свистунці, макітри, горнята-двійнята. Твори зберігаються у Терноп. обл. краєзнав. музеї, НМУНДМ, Музеї нар. арх-ри та побуту України (Київ), Музеї нар. арх-ри та побуту у Львові, Музеї Лесі Українки (м. Новоград-Волинський Житомир. обл.), Музеї-заповіднику укр. гончарства в смт Опішня (Зіньків. р-н Полтав. обл.).

Літ.: Барви Тернопілля: Каталог. Т., 1990; Бригідир Н. Гончарство – його стихія // Тернопіль вечірній. 2001, 31 січ.

А. Є. Гриб

Стаття оновлена: 2004