Коржевський Юрій Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коржевський Юрій Васильович

КОРЖЕ́ВСЬКИЙ Юрій Васильович (справж. – Георгій; 02(15). 02. 1900, станиця Донська Кубан. обл., нині Краснодар. краю, РФ – 16. 12. 1941, м. Магадан, РФ) – письменник. Чоловік Віри, батько Бо­­риса Коржевських. Чл. укр. сек­­ції Краснодар. асоц. пролетар. письменників. Закін. Катеринодар. учител. семінарію (нині м. Краснодар), 1927 вступив на відділ. укр. мови та літ-ри Пн.-Кавказ. пед. ін-ту (Краснодар). Викладав у ньому зарубіжну літ-ру. Жив у Краснодарі. Був знайомий із Василем Баркою та О. Розумієнком. Писав укр. та рос. мовами. Дебютував оповіданням «Проти батька» («На по­­дъеме», 1928, № 6). Публікував­­ся в укр. періодиці Краснодара, Ростова-на-Дону. Автор кіносценарію «Земля парує» («Ленінським шляхом», 1930, № 1), п’єси «На шляху», повісті «Дні» (обидві – Харків, 1932). У 1930-х рр. викладав, водночас – зав. літ. відділу г. «Большевик». Звільн. у зв’язку з публікацією статті про дир. ін-ту І. Багова, розстріляного як «ворога наро­­ду». Порадою Н. Крупської очолити каф. літ-ри у м. Петрозаводськ (РФ) не скористався, за­­лишився у Краснодарі, викладав. Розпочав роботу над романом «Ослепление», в якому прагнув передати атмосферу сталін. те­­рору (після арешту рукопис зни­­щила дружина). Неопубл. зали­­шилися романи «Волчье логово» – про розкуркулення і голодо­­мор 1933 на Кубані (знайдений під час обшуку) та «На вістрях часу», присвяч. соц. перетворен­­ню Кубан. станиці довоєн. часу. 27 квітня 1938 заарешт., 17 березня 1940 за звинуваченням у приналежності до антирад. пра­­вотроцькіст. орг-ції засудж. до 5-ти р. виправно-труд. таборiв. Реабіліт. 1957.

Літ.: Коржевский А. Г. Мой отец Юрий Коржевский // Кубань: пробл. куль­­туры и информатизации. 1999. № 2.

В. К. Чумаченко

Стаття оновлена: 2014