Бойко Максим - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бойко Максим

БО́ЙКО Максим (09(22). 02. 1912, с. Лопушне, нині Кременец. р-ну Терноп. обл. – 06. 02. 1998, м. Блумінґтон, шт. Індіана, США) – бібліограф, журналіст. Чл. НТШ. Д-р сусп.-екон. н. (1969). Закін. середню кооп. шк. в Наленчеві побл. Любліна (Польща, 1938). Працював в Укр. банку в Почаєві. У рідному селі організував першу на Волині кооп. б-ку, допомагав створювати такі б-ки у ін. селах. Дописував до г. «Громадський голос» (Львів). 1939 мобілізов. до польс. війська. Під час війни потрапив до нім. полону. 1940 втік до Чехії. Студіював журналістику та економіку (1944–45) в Укр. тех.-госп. ін-ті в Подєбрадах. 1945 переїхав до Німеччини, де 1948 закін. Вищу екон. школу в Мюнхені. Від 1949 – в Канаді. 1949–57 працював у Консисторії Укр. греко-православ. церкви. Співзасн. (1951) і секр. (до 1960) Ін-ту дослідів Волині (Вінніпеґ). Навч. у бібліотеч. школі Оттав. ун-ту (1961– 62). Працював у б-ках ун-ту Зх. Онтаріо (1957–64) та Індіан. ун-ту в Блумінґтоні (до 1982). Засн. осередку бібліографії Волині (1968–92). Створив велику бібліографію Волиніани. Видав влас. коштом 45 бібліогр. праць, зокрема «Бібліографія періодики Волині. 1938–1960» (1970), «Друкарство Волині. 1678–1830» (1972), «Каталог книг Русі-України» (1973), «Бібліографія української бібліографії періоду державности й діяспори. 1970–1980» (1989; усі – Блумінґтон). Серед бібліогр. дослідж. Б. – «Книгодрукування в Почаєві і Крем’янці та мандрівні друкарі» (Блумінґтон; Торонто, 1980), «Покажчик до Записок Наукового товариства імені Шевченка. 1892–1982: Довід. до записок б-ки Ін-ту Індіяни» (1984), «Українська бібліографія за кордоном. 1922–1982» (1985), «Українська бібліографія материка і діяспори. 1917– 1980» (1989), «Істотні основи української бібліографії» (1991), «Репертуар української бібліографії» (1992; усі – Блумінґтон). Автор статей з питань бібліографії та низки виданих у Блумінґтоні худож. творів: «Зібране з розвіяних листків» (1982), «На сторожі волі Східної Брами» (1992), фейлетонів і п’єс для аматорів сцени («Буросвіти», «Не встидайся свого роду», «Безкривавий хліб»; усі – 1992). Упорядник «Літопису Волині» (1952– 60), «Словника Волині» О. Цинкаловського, ред. (від 1954) «Вісника історичних дослідів Волині».

Літ.: Радіон С. Видатний бібліограф д-р Максим Бойко: До 70-ліття життя і 35-ліття творчої праці // Українець в Австралії. 1982, 25 трав.; Збірник особисто друкованого: Бібліографія. Блумінґтон, 1985; Максим Бойко: Персон. бібліографія. Торонто, 1992; Мельничук Б., Мельничук Х. «Журавлина» книга. Тернопільська українська західна діаспора: Слов. імен. Т., 1999; Савка М. Бойко Максим // Укр. журналістика в іменах. Л., 2001. Вип. 8.

Т. В. Добко

Стаття оновлена: 2004