Бойко Степан Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бойко Степан Іванович

БО́ЙКО Степан Іванович (07. 01. 1901, с. Потуржин Томашів. пов., нині Польща – 19. 11. 1930, Луцьк) – громадсько-політичний діяч. У роки 1-ї світ. війни евакуйований до Росії. Навч. у г-зії, учител. семінарії, перебував у Казані (1915– 18). Після повернення на батьківщину створив сільс. підпільну молодіжну орг-цію, спрямовану на боротьбу проти польс. окупації краю. Від 1923 – чл. КПЗУ, секр. Станіслав. (нині Івано-Франківськ), Львів. підміського, Холм. і Волин. підпіл. окружних ком-тів партії, організатор селян. страйків на Грубешовщині, Томашівщині (нині тер. Польщі), Волині. Переслідувався польс. поліцією, був двічі ув’язнений. Закатований під час допиту в луцькій тюрмі.

Літ.: За волю народну. Л., 1959; Борці за возз’єднання: Біогр. довід. Л., 1989.

К. Є. Науменко

Стаття оновлена: 2004