Коржинський Дмитро Сергійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коржинський Дмитро Сергійович

КОРЖИ́НСЬКИЙ Дмитро Сергійович (Коржинс­­кий Дмитрий Сергеевич; 01(13). 09. 1899, С.-Пе­тербург – 16. 12. 1985, Москва) – російський гео­­лог, петрограф. Син С. Коржин­­ського. Д-р геол.-мінерал. н. (1938), проф. (1940), акад. АН СРСР (1953). Герой Соц. Праці (1969). Сталін. (1946) і Ленін. (1958) премії. Премія ім. О. Кар­­пінського АН СРСР (1949). Золота медаль ім. В. Вернадського (1972). Держ. нагороди СРСР. Учасник воєн. дій 1918–20. Закін. Ленінгр. гірн. ін-т (нині С.-Пе­тербург, 1926). Працював 1925–31 у Геолкомі; 1931–37 – у Всесоюз. н.-д. геол. ін-ті (обидва – Ленінград): 1932–37 – зав. пет­­рогр. секції; водночас 1929–40 – викл., проф. Ленінгр. гірн. ін-ту; 1937–56 – в Ін-ті геол. наук АН СРСР; 1956–83 – зав. відділу метасоматозу та метаморфізму Ін-ту геології рудних родовищ, петрографії, мінералогії та геохімії АН СРСР (обидва – Москва); 1969–79 – дир.-організатор Ін-ту експериментал. мінералогії АН СРСР (м. Черноголовка Моск. обл.). Голова Нац. ком-ту геологів СРСР (від 1969), віце-президент Мінералог. т-ва СРСР (від 1964). Був чл. низки зарубіж. наук. т-в і академій. Розробив основи фіз.-хім. теорії процесів мінералоутворення; висунув теорію біметасомат. і контактово-інфільтрац. скарно­­утворення та кислотно-основ. гідротермал. еволюції розчинів; обґрунтував принцип кислотно-основ. взаємодії при кристалізації розплавів. Вивчав геологію родовищ корис. копалин Казахстану, Сибіру, Серед. Азії та України, зокрема Криворіз. залізоруд. бас. («Проблемы из­­уче­­ния Кривого Рога и Курской магнитной аномалии» // «ГЖ», 1954, т. 14, вып. 4; «По вопросу геологии Криворожского железорудного бассейна» // «Геоло­­гия и генезис руд Криворожс­­кого железорудного бассейна», К., 1955; «Совещание по геологии и генезису руд Криворож­­ского железорудного бассейна» // «Известия АН СССР», сер. геол., 1955, № 1; «Связь богатых руд Кривого Рога с процессами коры выветривания» // «Кора вы­­ветривания», 1956, вып. 2; «Кис­­лотность – щелочность при маг­­матических процессах» // «Гра­­нитогнейсы», К., 1960). На честь К. мінерал класу боритів, відкритий 1963, названий кор­­жин­­ськітом. 1993 засн. премію ім. К. за найкращі праці в галузі фіз.-хім. петрології.

Пр.: Факторы минеральных равновесий и минералогические фации глубинности. Москва, 1940; Закономерно­­сти ассоциаций минералов в породах архея Восточной Сибири. Ленинград, 1945; Биметасоматические фло­­гопи­­товые и лазуритовые месторождения архея Прибайкалья. Москва, 1947; Пет­­рология Турьинских скар­­но­­вых месторождений меди. Москва, 1948; Физико-химические основы ана­­лиза парагенезисов минералов. Москва, 1957; Теория метасоматической зональнос­­ти. Москва, 1969; Теоретические осно­­вы анализа парагенезисов минералов. Мос­­ква, 1973; Изб­­ран­­ные труды: В 4 кн. Мос­ква, 1993–94.

Літ.: Дмитрий Сергеевич Коржин­­с­­кий: Мат. к биобиблиографии ученых СССР. 1959; Классик петрологии ХХ века: 100-летие Д. С. Коржинского: Воспо­­минания. 1999 (обидві – Москва).

А. І. Шушківський

Стаття оновлена: 2014