Бокоч Василь Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бокоч Василь Андрійович

БО́КОЧ Василь Андрійович (05. 03. 1945, с. Вільхівці, нині Тячів. р-ну Закарп. обл.) – співак (баритон). Нар. арт. України (2008). Закін. Київ. консерваторію (1973; кл. Д. Євтушенка). 1961–64 – соліст Черкас. нар. хору; 1969–70 – в оркестрі нар. інструментів під кер-вом Я. Орлова; 1967–73 – соліст Ансамблю пісні і танцю Київ. військ. округу; 1973–76 – соліст ансамблю групи рад. військ у Німеччині; 1977–78 – співак Держ. чол. хорової капели ім. Л. Ревуцького; від 1978 – соліст Нац. телерадіомовної компанії України. Від 1997 – викл. каф. естрад. співу Київ. ун-ту культури та мист-в. У репертуарі – твори укр. (М. Лисенко, В. Косенко, Я. Степовий, М. Колесса, А. Кос-Анатольський, Ю. Мейтус, О. Білаш) та зарубіж. (Й. Брамс, Ф. Ліст, Ф. Пуленк, С. Рахманінов) композиторів. На студії «Укртелефільм» знято 3 муз. фільми за його участю: «Романси Ю. Мейтуса на вірші М. Джаліля» (1982), «Співає В. Бокоч. Пісні укр. композиторів» (1983), «По пісні до батька» (1991).

Партії: Кобзар (муз. вистава «Гайдамаки» за поемою Т. Шевченка, музика К. Стеценка), Довбуш («Опришки» П. Омельчука за мотивами нар. балад про О. Довбуша та повістей Г. Хоткевича), Ісус Христос (пієторія «Сад Гетсиманський» П. Омельчука для хору, симф. оркестру і соліста).

Н. П. Потушняк

Стаття оновлена: 2016