Боксерман Юлій Ізраїльович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Боксерман Юлій Ізраїльович

БО́КСЕРМАН Юлій Ізраїльович (18. 03. 1912, м-ко Тростянець, нині смт Вінн. обл.) – фахівець у галузі енергетики. Д-р тех. н. (1981). Сталін. премії (1948, 1951). Держ. нагороди СРСР. Закін. Донец. гірн. ін-т (1934). Був головою обл. орг-ції Донпроектгазу. Розробив проекти газопроводів від «Азовсталі» до з-ду ім. Ілліча в Маріуполі, Макіївка–Горлівка, Кадіївка–Луганськ. Від 1939 – заст. нач. Головнафтогазу Наркомату важкої пром-сті. 1941 працював на нафт. промислах у Краснодар. краї. Один з ініціаторів буд-ва, а від 1946 – нач. упр. експлуатації газопроводу Саратов–Москва. Розробив процес отримання з природ. газу сажі, з якої виготовляли високоякісні шини для автомобілів та літаків. Запропонував зменшити глибину закладання труб від 2,4 (світ. практика) до 2 м. Згодом брав участь у буд-ві газопроводу Дашава–Київ (довж. 500 км). Запропонував прокладення газопроводу з України в Москву. Від 1953 – гол. інж. з-ду зрідження газу Всесоюз. НДІ газу. Від 1956 – заст. нач. Гол. упр. газ. пром-сті СРСР, яке 1965 реорганізовано у міністерство, відтоді обіймав посаду заст. міністра газ. пром-сті СРСР. Брав участь у створенні єдиної системи газопостачання країни, за якою побудовано значну кількість нових газ. магістралей, освоєно технологію буд-ва газопроводів з труб діаметром 820, 1020, 1220, 1420 мм. Вивчав газ. родовища Зх. Сибіру. Від 1970 – заст. голови Держ. експерт. комісії Держплану СРСР. Від 1986 – співроб. Ін-ту енергет. дослідж. РАН. Під його кер-вом розробляється довгостроковий енергет. проект «Епоха металу» (реорганізація енергет. госп-ва Росії).

Пр.: Хімічна переробка природних газів. К., 1959; Газовые ресурсы СССР. Москва, 1959; Газоснабжение народного хозяйства и технический прогресс. Москва, 1961; Большой газ // Знамя. 1969. № 5; Открытие века // Октябрь. 1974. № 6; Заглянуть в завтрашний день // Там само. 1977. № 12.

Літ.: Ключникова П. Одиссея покорителя голубого огня // Потенциал. 2002. № 2.

Б. Є. Патон

Стаття оновлена: 2004