Бровді Іван Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бровді Іван Васильович

БРО́ВДІ Іван Васильович (02. 06. 1939, с. Онок, нині Виноградів. р-ну Закарп. обл.) – скульптор, різьбяр на дереві, живописець. Чоловік Л. Бровді. Чл. НСХУ (1967). Обл. премії ім. Д. Вакарова (1967), А. Ерделі та Й. Бокшая (1999). Закін. Ужгород. уч-ще декор.-приклад. мист-ва (1961; викл. А. Шепа, І. Гарапко, В. Свида). Працював у Худож. фонді: 1980–85 – голова худож. ради, чл. правління. Учасник худож. виставок від 1962, міжнар. пленерів. Персон. – у м. Берегове (1971), Ужгороді (1971), Мукачевому (1976, 1996), м. Мішкольц (1997) та м. Токай (1998, обидва – Угорщина). Брав участь в обмін. виставках у Словаччині (1968), Угорщині (1978, 1998). Скульптури промовисті, монументальні, мають гарні пропорції. Тематика живопис. робіт – краєвиди, етюди з природи. Твори зберігаються у фондах Мін-ва культури і мист-в України, Закарп. ХМ, Худож. фонді України, музеях Києва, Житомира, Івано-Франківська, Ужгорода.

Тв.: різьблення – «Біля кузні» (1970), «Верховинка» (1972), «Верховинська пара» (1974), «Вбирають молоду», «Дід гончар» (обидва – 1975), «Вівчарські турботи» (1976), «Декоративна скульптура» (1978), «Жнивар» (1979), «Автопортрет» (1985), «Біля моря», «Жінка з динею» (обидва – 1989), «Килимарниця» (1990), «Янгол» (1999); живопис – «Осінь. Потік» , «Осінь. Похмурий день» (обидва – 1993); скульптура – пам’ятник Кирилу і Мефодію (Мукачеве, 2000).

Літ.: Художники Закарпаття: Альбом-каталог. Уж., 2001.

О. В. Юрченко-Микита

Стаття оновлена: 2004