Бровун Марко Матвійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бровун Марко Матвійович

БРОВУ́Н Марко Матвійович (24. 07. 1946, м. Сталіно, нині Донецьк – 09. 10. 2012, там само) – театральний діяч. Батько Н. Волкової. Нар. арт. України (2012). Премія ім. М. Садовського (1997), Нац. премія ім. Т. Шевченка (2003). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2001, 2007, 2009). Закін. Донец. ун-т. Від 1976 працював у Донец. обл. укр. муз.-драм. театрі ім. Артема: гол. адміністратор, дир., худож. кер. (від 1994). Залучив до співпраці з театром режисерів В. Бугайова, В. Шулакова, О. Дзекуна. У репертуарі театру вистави: «Народний Малахій» М. Куліша (нагорода фестивалю «Театральний Донбас–94»; реж. О. Аркадін-Школьник), «Фея гіркого мигдалю» І. Кочерги (премія ім. І. Котляревського; реж. О. Булгакова), «За двома зайцями» (нагорода всеукр. фестивалю «Таврійські ігри–99»; реж. В. Шулаков), «Ревізор» М. Гоголя (відзнака всеукр. фестивалю «Панове, до нас їде Ревізор»; реж. О. Дзекун), «Енеїда» (варіації реж. В. Шулакова на тему «Енеїди» І. Котляревського). З ініціативи Б. організовані регіон. театр. фестивалі «Театральний Донбас» (1992), «Золотий ключик» (1997). Від 1996 Б. – автор телепередачі «Біля каміна».

Л. В. Гриценко

Стаття оновлена: 2016