БРО́ВЧЕНКО Володимир Якович (01. 06. 1931, с. Мала Виска, нині місто Кiровогр. обл. — 20. 08. 2013, Київ) — поет. Брат Павла, батько Миколи Бровченків. Член НСПУ (1958). Заслужений діяч мистецтв України (1996). Премія ім. В. Вин­ниченка (1994). Закiн. Одес. технол. ін­ститут харч. та холодил. пром-стi (1955). Працював механіком котел. цеху на Херсон. консерв. комбінаті. Від 1956 — на комсомол. роботі, згодом — ред. херсон. молодіж. г. «Ленінський прапор». Від 1961 — в Києві: впродовж тривалого часу — парт. функціонер, 1973–79 — гол. ред. ж. «Дні­про», 1979–91 — голова правлі­н­ня Товариства культур. звʼязків з українцями за кордоном (нині Товариство «Україна»). Дебютував віршем «Хліб» у рай. газеті 1951. Cвіто­глядом і стилем Б. закорінений у худож. горизонті 50-х рр., якнай­уразливіше спокривленому бадьоризмом, газетяр. віршованим легкописом та невибагл. фольклор. стилізацією. Домінанта творчості Б. — публіцистичність і нарисовість, що у сфері соц. і морал.-побут. тематики висновується з офіц. ідеологем рад. доби, по­глиблюється живими роз­мов. інтонаціями та від­чу­т­тям нац. самототожності. Кращі поезії остан. десятиліть по­значено елегійністю й роз­думами над пита­н­нями буття. Чимало віршів Б. покладено на музику (зокрема «Зелен клен обновився», «Пісня з далекого краю» — О. Білаш; «Понеси мене, весно», триптих «Лагідна Лада» — Б. Буєвський; «Згадай мене» — С. Козак; «Спомин про літо» — Л. Дичко; «Полів пере­лісків хорали», триптих «Степові світанки» — О. Левицький; «Крила миру над планетою» — Є. Станкович; «Голуби», «За синьою далиною» — П. Бровченко). Автор літ. сценаріїв телепередач «Найдорожче» (1975–79).