Броди - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Броди

БРО́ДИ – місто Львівської області, райцентр. Знаходиться у пн.-сх. частині області на р. Бовдурка (притока Стиру, бас. Дніпра), за 105 км від обл. центру. Пл. 8,7 км2. Насел. 23 239 осіб (2001, складає 99,9 % до 1989). Залізнична ст. Відомі від 12 ст. Тер. сучас. Б. була заселена ще за кам’яного віку. Археол. дослідж. на околицях міста виявили кам’яні знаряддя праці доби пізнього палеоліту (40– 10 тис. рр. тому) і мезоліту (10– 8 тис. рр. тому). Б. були на важливому шляху, який сполучав Плісненськ (велике місто Галиц.-Волин. князівства, зруйноване ордою Батия 1241) зі шляхом Володимир–Київ. Неподалік міста були заболочена місцевість та дві річки, через які перебиралися убрід. Звідси походить назва міста. В різні істор. періоди Б. належали Литві, Польщі, Австро-Угорщині. 1584 отримали Маґдебур. право. У 17 ст. розпочалося буд-во фортеці та фортифікацій. споруд довкола міста під кер-вом франц. інж. Ґ. де Боплана та італ. арх. А. Дель-Акви. Жителі Б. активно допомагали військам Б. Хмельницького під час нац.-визв. війни. У вересні 1648 20-тис. козац. загін під командуванням полковника Д. Нечая, М. Небаби і Головача за підтримки місц. жителів здобув місто і протягом 8-ми тижнів утримував його. У 1-й пол. 19 ст. в Б. зосереджувалася торгівля Австрії з Рос. імперією (завдяки прикордон. положенню і торг. привілеям). Я. Івашкевич писав, що Б. були ланкою звязку між Україною й Австрією. З появою залізниць Б. втратили монопол. становище й стали занепадати (1880 – 20 тис. мешканців, 1931 – 12,5 тис.). Наприкінці 19 ст. у Б. створ. т-во «Просвіта». У Б. побували Леся Українка, І. Франко, митрополит Андрей Шептицький. Після розпаду Австро-Угор. імперії 1918 Б. увійшли до складу ЗУНР. 1919–39 належали Польщі. Від 1939 – у складі УРСР. Від 1940 – райцентр. Під час 2-ї світ. війни місто було повністю зруйноване. 17–22 липня 1944 у Б. відбувалися оборонні бої Укр. дивізії «Галичина» (у складі 13-го нім. армій. корпусу), з рад. військом, що закінчилися оточенням дивізій 13-го армій. корпусу. Під час цих боїв загинуло або потрапило в полон бл. 7 тис. вояків Укр. дивізії. Певна частина вояків поповнила ряди УПА. 1946–48 посилилися репресії рад. влади над УГКЦ. Нині у місті функціонують 26 пром. підпр-в, нафтоперекачув. станція нафтопроводу «Дружба», збудовано нафтопровід Одеса–Броди. У Б. – 4 серед. шк., 6 дошкіл. установ, пед. уч-ще, спорт. і муз. школи. Діє Бродівський історико-краєзнавчий музей. Пам’ятки арх-ри: церква Різдва Пресвятої Богородиці (поч. 17 ст.), руїни замку 17 ст., церква св. Трійці і дзвіниця (1726), синагога (1742), будинок Празького банку (19 ст.), будинок окружного суду (19 ст.), пам’ятний знак о. М.-Е. Осадці, засн. муз. т-ва «Боян». Серед археол. пам’яток: слов’ян. поселення (7–13 ст.), земляний оборон. вал (17 ст.). У Бродів. г-зії навч. художники І. Труш, М. Федюк, класик австр. літ-ри Й. Ротт, поет В. Ящун, фармацевт М. Туркевич, генерал УГА М. Тарнавський, військовик ОУН– УПА П. Федун. Викл. г-зії були: літературознавець, акад. АН УРСР В. Щурат, відомий літературознавець, фольклорист І. Созанський.

Літ.: Лисяк О. Броди: Зб. ст. і нарисів. Мюнхен, 1951; Броди і Брідщина: Істор.-мемор. зб. Торонто, 1988; Броди: Путівник. Броди, 1993.

В. М. Окунь

Стаття оновлена: 2004