Броди

БРО́ДИ — місто Львівської області, райцентр. Знаходиться у пн.-сх. частині області на р. Бовдурка (притока Стиру, бас. Дні­пра), за 105 км від обл. центру. Площа 8,7 км². Насел. 23 239 осіб (2001, складає 99,9 % до 1989). Залізнична ст. Ві­домі від 12 ст. Тер. сучас. Б. була заселена ще за камʼяного віку. Археол. дослідж. на околицях міста виявили камʼяні знаря­д­дя праці доби пізнього палеоліту (40– 10 тис. рр. тому) і мезоліту (10– 8 тис. рр. тому). Б. були на важливому шляху, який сполучав Плісненськ (велике місто Галиц.-Волин. князівства, зруйноване ордою Батия 1241) зі шляхом Володимир–Київ. Неподалік міста були заболочена місцевість та дві річки, через які пере­биралися убрід. Звідси походить назва міста. В різні істор. періоди Б. належали Литві, Польщі, Австро-Угорщині. 1584 отримали Маґдебур. право. У 17 ст. роз­почалося будівництво фортеці та фортифікацій. споруд довкола міста під керівництвом франц. інж. Ґ. де Боплана та італ. арх. А. Дель-Акви. Жителі Б. активно допомагали військам Б. Хмельницького під час нац.-визв. війни. У вересні 1648 20-тис. козац. загін під командува­н­ням полковника Д. Нечая, М. Небаби і Головача за під­тримки місц. жителів здобув місто і протягом 8-ми тижнів утримував його. У 1-й пол. 19 ст. в Б. зосереджувалася торгівля Австрії з Рос. імперією (завдяки прикордон. положен­ню і торг. привілеям). Я. Івашкевич писав, що Б. були ланкою звязку між Україною й Австрією. З появою залізниць Б. втратили монопол. становище й стали занепадати (1880 — 20 тис. мешканців, 1931 — 12,5 тис.). На­прикінці 19 ст. у Б. створ. товариство «Просвіта». У Б. побували Леся Українка, І. Франко, митрополит Андрей Шептицький. Після роз­паду Австро-Угор. імперії 1918 Б. уві­йшли до складу ЗУНР. 1919–39 належали Польщі. Від 1939 — у складі УРСР. Від 1940 — райцентр. Під час 2-ї світової війни місто було повністю зруйноване. 17–22 липня 1944 у Б. від­бувалися оборон­ні бої Укр. дивізії «Галичина» (у складі 13-го нім. армій. корпусу), з рад. військом, що закінчилися оточе­н­ням дивізій 13-го армій. корпусу. Під час цих боїв загинуло або потрапило в полон бл. 7 тис. вояків Укр. дивізії. Певна частина вояків поповнила ряди УПА. 1946–48 посилилися ре­пресії рад. влади над УГКЦ. Нині у місті функціонують 26 пром. під­приємств, нафтоперекачув. станція нафто­проводу «Дружба», збудовано нафто­провід Одеса–Броди. У Б. — 4 серед. шк., 6 до­шкіл. установ, пед. училище, спорт. і муз. школи. Діє Бродівський історико-крає­знавчий музей. Памʼятки архітектури: церква Різдва Пресвятої Богородиці (поч. 17 ст.), руїни замку 17 ст., церква св. Трійці і дзвіниця (1726), синагога (1742), будинок Празького банку (19 ст.), будинок окружного суду (19 ст.), памʼятний знак о. М.-Е. Осадці, засн. муз. товариства «Боян». Серед археол. памʼяток: словʼян. поселе­н­ня (7–13 ст.), земляний оборон. вал (17 ст.). У Бродів. гімназії навч. художники І. Труш, М. Федюк, класик австр. літ-ри Й. Ротт, поет В. Ящун, фармацевт М. Туркевич, генерал УГА М. Тарнавський, військовик ОУН– УПА П. Федун. Викл. гімназії були: літературо­знавець, академік АН УРСР В. Щурат, ві­домий літературо­знавець, фольклорист І. Созанський.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю