Бродський Олександр Ілліч - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бродський Олександр  Ілліч

БРО́ДСЬКИЙ Олександр Ілліч (07(19). 06. 1895, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 21. 08. 1969, Київ) – фізико-хімік. Д-р хім. н. (1926), проф. (1934). Акад. АН УРСР (1939), чл.-кор. АН СРСР (1943). Сталін. премія (1946). Премії ім. М. Кучерова АН СРСР (1927), ім. Л. Писаржевського АН УРСР (1965). Засл. діяч н. УРСР (1965). Держ. нагороди СРСР. Навч. у Катеринослав. гірн. ін-ті (від 1913) та ун-ті (1916), закін. Моск. ун-т (1922). Від 1914 працював у лаб. акад. Л. Писаржевського, 1916–17 – в університет. лаб. акад. П. Чугаєва, одночасно ст. лаборантом на дослід. хім. з-ді. 1922 повернувся до Катеринослава, працював в ІНО: асист., доц., від 1925 – проф., 1926–33 – зав. каф. фіз. хімії. Водночас 1926–32 – зав. каф. фіз. хімії Дніпроп. мед. ін-ту. Викладав у Дніпроп. гірн. ін-ті (1926–41): зав. каф. і лаб. фіз. хімії (1930– 41). Від 1924 працював також на н.-д. каф. електрон. хімії, організованій Л. Писаржевським, а після її реорганізації в Ін-т фіз. хімії АН УРСР (1927) – зав. відділу, 1939–59 – дир. цього Ін-ту. Брав участь в орг-ції Дніпроп. хім.-технол. ін-ту (нині ун-т; 1930–41). Видатний укр. учений, з ім’ям якого пов’язаний розвиток фіз. хімії в СРСР. Його підручник «Физическая химия» (у 2-х т., 1-е вид. – Дн., 1927–28; 6-е вид. – Москва; Ленинград, 1948) неодноразово перевиданий і перекладений укр., грузин., латис., польс. та болгар. мовами. Автор праць із термодинаміки та електрохімії розчинів, вивчення ізотоп. методами механізму хім. реакцій і курсу фіз. хімії для вищої школи. Робота «Химия изотопов» (Москва, 1952, 1957; перекладена нім., китай., польс. мовами) – перша монографія в цій галузі у світ. науці. Встановив кількісну залежність електрод. потенціалу від діелектрич. проникності розчинника. Вперше в СРСР одержав важку воду (1934), концентрати важкого кисню (1937) й важкого азоту (1949). Автор заг. теорії розділення ізотопів та методів їх аналізу. Вперше в СРСР застосував стабіл. ізотопи для дослідж. механізмів хім. реакцій. Дослідив ізотоп. обмін водню, кисню, сірки, торію, аргону та азоту; пероксидні сполуки й процеси окиснення; розробив методи ізотоп. аналізу свинцю та ін. елементів гірських порід і мінералів задля визначення їхнього геол. віку. Точні методи, прецизійні виміри ізотоп. складу й теор. розрахунки дали змогу Ін-ту геол. наук АН УРСР установити достовірну геохронологію укр. гірських порід, що полегшило пошуки мінерал. багатств України. 1963 Б. організував перший в Україні центр вивчення процесів, що відбуваються за участі вільних радикалів, методом електрон. парамагніт. резонансу. Цей метод дав можливість вивчити механізм старіння капрону, деякі електрохім. процеси, дослідити властивості стабілізаторів для полімер. матеріалів тощо. Б. – один із засн. Всесоюз. хім. т-ва ім. Д. Менделєєва (1933– 69), від 1933 – чл. його Центр. правління та голова Дніпроп. обл. відділ. (1933–41). У 1958– 69 – голова Наук. ради з проблем «Теорія хім. будови, кінетики та реакц. здатності» при Відділенні хімії та хім. технології АН УРСР.

Пр.: Исследования по термодинамике и электрохимии растворов. Х., 1930; Современная теория электролитов. Ленинград, 1934; Стабильные изотопы легких элементов. К., 1938; Изотопный состав арктических вод и льдов // ЖФХ. 1939. Т. 13, № 10 (співавт.); The investigation of the mechanism of chemical reactions with heavy oxygen // J. Physical Chemie. 1943. Vol. 11, № 7 (співавт.); Современные методы вычисления термодинамических функций. Москва; Ленинград, 1948; Изучение механизмов некоторых химических реакций изотопным методом // Изв. АН СССР. Отдел хим. наук. 1949. № 1; Изотопный обмен азота между аминосоединениями и жидким аммиаком // Докл. АН СССР. 1959. Т. 124, № 5; Исследование кинетики обмена протонов между тиофенолом и метанолом методом ЯМР // Докл. АН СССР. 1968. Т. 178, № 4 (співавт.); Избранные труды: В 2 т. К., 1974.

Літ.: Грагеров И. П. и др. Александр Ильич Бродский. К., 1965; Походенко В. Д. Олександр Ілліч Бродський. К., 1995.

В. Д. Походенко

Стаття оновлена: 2004