Брозголь Михайло Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Брозголь Михайло Павлович

БРОЗГО́ЛЬ Михайло Павлович (06. 06. 1955, м. Рубіжне Ворошиловгр., нині Луган. обл.) – живописець. Чл. НСХУ (1989). Син П. Брозголя. Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1981; викл. Б. Колесник, П. Осначук). 1981–92 працював на Харків. худож.-вироб. комбінаті Худож. фонду України; від 1992 – на твор. роботі. Персон. виставки: 1990 (Тель-Авів), 1991, 1993, 1999, 2001 (Харків), 1995 (Балтимор), 1996 (Гаррісберґ; обидві – США), 1997 (Карлсруе, Еттлінґен, Німеччина). Учасник груп. виставок у Польщі (1985), Ізраїлі (1991), США, Німеччині (обидві – 1997). Майстер знакового живопису. Найчастіше звертається до зображення оголеної натури («ню») й натюрморту. Полотнам Б. властивий узагальн. малюнок і яскравий колорит, що передає почуття динамічності життя.

Тв.: «Падіння» (1989), «Великий самовар», «Субота» (обидва – 1990), «Молитва», «Гора» (обидва – 1993), «Дівчина з листом», «Левітація», «Фігура, яка лежить» (усі – 1995), «Вежа», «Червона фігура» (обидва – 1998), «Гітара» (1999).

Літ.: Коренной М. Угловатый мир (о персональной выставке М. Брозголя) // Слобода. 1991, 23 марта; Дубинская З. Художник Михаил Брозголь // Шалом. 1995. № 6; Мистецькі шляхи Харківщини. Х., 1998.

В. Д. Путятін

Стаття оновлена: 2004