Брозголь Павло Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Брозголь Павло Михайлович

БРОЗГО́ЛЬ Павло Михайлович (10. 05. 1933, Харків – 02. 05. 2004, там само) – живописець. Чл. НСХУ (1970). Батько М. Брозголя. Закін. Харків. художнє уч-ще (1953; викл. Ю. Биков, Л. Фітільов). 1954 працював у торг. рекламі; 1955–70 – Худож. фонді України; від 1970 – на твор. роботі. Від 1960 брав участь в обл., респ., зарубіж. виставках. Персон.: Тель-Авів (1990); Харків (1993, 1999, 2001); Карлсруе, Еттлінґен (обидві – Німеччина, 1997). Твори зберігаються у ХМ Харкова та м. Зіммерлі (США). На початку творчості писав реаліст. портрети; 1970–80 перейшов на засади нонконформізму, почав розвивати традиції кубофутуризму. Картини Б. приваблюють теплим колоритом, що наче випромінює вібрації різноманіт. світла, поет. світосприйняттям людини та побуту речей.

Тв.: «Художник Левітан» (1963), «1941-й рік» (1966), «Про осінь» (1973), «Натюрморт із хлібами», «Годинник» (обидва – 1975), «Дзеркало» (1976), «Червоний диван» (1989), «Субота» (1990), «Молитва» (1993), «Гітара» (1999).

Літ.: Мистецькі шляхи Харківщини. Х., 1998.

В. Д. Путятін

Стаття оновлена: 2016