Брозницький Іван - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Брозницький Іван

БРОЗНИ́ЦЬКИЙ Іван (06. 09. 1909, с. Рудка Смотриц. пов. Поділ. губ., нині Дунаєвец. р-ну Хмельн. обл. – 19. 10. 1991, м. Мельбурн, Австралія) – педагог, публіцист і громадський діяч. Навч. у Кам’янець-Поділ. ІНО, закін. Всеукр. заоч. ІНО. Учителював. 1930 заарешт. і засудж. на 7 р. таборів у ГУЛАГу. Відбував ув’язнення у таборах Явас та на буд-ві Біломор.-Балт. каналу. Після звільнення жив за межами України. 1942 потрапив у нім. полон на Пн. Кавказі. Від 1944 – у Німеччині. 1945–52 служив у франц. легіоні в Африці, Індокитаї, Німеччині. Від 1952 – в Австралії. Брав активну участь у діяльності громад. орг-цій, зокрема Укр. громади Вікторії. Кер. Школи ім. Т. Шевченка при Святопокров. катедрі Укр. православ. церкви Австралії в Ессендоні (Мельбурн), учитель українознавства в Саншайні (1970–80). Чл. і голова Укр. центр. шкіл. ради (1965– 68), чл. управи Союзу укр. орг-цій Австралії (1964–70). Редагував «Бюлетень Української центральної ради», місячник «Дитяче слово» (1964–65), співпрацював із «Вільною думкою». Автор статей на громад.-освітні теми.

Літ.: Закрівецький М. Брозницький Іван // Укр. журналістика в іменах. Л., 2003. Вип. 10.

М. М. Закрівецький

Стаття оновлена: 2004