Бронзовий вік - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бронзовий вік

БРО́НЗОВИЙ ВІК – культурно-історичний період в історії людства, коли набули поширення вироби з бронзи (штучний сплав міді з оловом, миш’яком, свинцем тощо). Використовувалися поряд із кам’яними, поступово їх витісняючи. Б. в. прийшов на зміну мідному, оскільки бронза плавиться легше, вироби з неї твердіші й гостріші від мідних. Перші згадки про бронзу – в шумеро-акадській літ-рі («Гімн богові вогню»). Щонайдавніші вироби з бронзи знайдено в Месопотамії та Пд. Ірані (серед. 4 тис. до н. е.). Потім вони поширилися на терени Малої Азії, Єгипту (кін. 4тис. до н. е.). У З тис. до н. е. бронзові речі вже виготовляли в Індії та на Пд. Європи, зокрема й на теренах України, а в 2 тис. до н. е. – на решті теренів Європи та в Китаї. Ще пізніше Б. в. фіксується в Африці (1 тис. до н. е.) та Пд. Америці (1 тис. н. е.). Із бронзоли – вар. вироб-вом пов’язані профес. спеціалізація майстрів, виникнення потуж. осередків металообробки, гірн.-металург. центрів і провінцій. Нерівномірність розвитку окремих регіонів за доби бронзи стала ще відчутнішою. У Месопотамії та Єгипті Б. в. практично збігався з утворенням первіс. держав, цивілізацій. На ін. теренах інтенсифікувався розвиток передцивілізац. та цивілізац. процесів. У 2 тис. до н. е. держави формувалися на о-вах Егей. моря та на Пд. Балкан. п-ва (Крито-Мікен. цивілізація). Серед культур Б. в. Європи виділяють унетицьку, курган. поховань, полів поховал. урн, лужицьку тощо. Б. в. на теренах України поділяється на 3 періоди: ранній (30/28–23 ст. до н. е.), середній (23–17 ст. до н. е.) та пізній (17–10/9 ст. до н. е.). Перші бронз. вироби потрапили на тер. сучас. України з Балкан, Прикарпаття та Кавказу. Розвиток місц. бронзоливар. вироб-ва припадає на серед. та пізній періоди Б. в. На півночі помітна затримка в розвитку культур Б. в., порівняно зі степ. смугою. Це зумовлено тим, що упродовж усього періоду Б. в. в лісостепу великого значення набуває видобуток кременю й виготовлення з нього знарядь (наявність виходів кременю й велика вартість бронзи в цих регіонах). Сировина для плавлення бронзи надходила з Балкано-Карпат., Північнокавказ. та Приурал. регіонів. Розроблялися також місц. міднорудні родовища Донбасу та Волині. Активна обробка бронзи провадилася населенням степу (ямна, усатівська, кемі-обинська, катакомбні, багатоваликової кераміки, зрубні, сабатинівська та білозерська культури), Прикарпаття (культури шнурової кераміки, комарівська, Ноуа) та Закарпаття (культури Отомань, Фельшесеч-Станове, Гава). Культури Пн. України (середньодніпров., тшинец., мар’янів., бондарихін., білогрудів., лебедівська) відчували постійну нестачу бронзи. Від 12 ст. до н. е. спостерігається криза бронзоливар. вироб-ва. В ужиток дедалі більше входять вироби із заліза. У Б. в. завершилися процеси 1-го сусп. поділу праці, розвиток орного землеробства, формування й розвиток общин. ремесла, виникнення спеціалізов. майстерень для виготовлення серпів, тесел, використання упряжного коня та колісниць, відокремлення племін. верхівки, парної сім’ї, виникнення великих етнокультур. утворень.

Літ.: Монгайт А. Л. Археология Западной Европы. Бронзовый и железный века. Москва, 1974; Березанская С. С. Северная Украина в эпоху бронзы. К., 1982; Культуры эпохи бронзы на территории Украины. К., 1986; Давня історія України. Т. 1. К., 1997.

В. В. Отрощенко

Стаття оновлена: 2004