Броницький Олексій Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Броницький Олексій Васильович

БРОНИ́ЦЬКИЙ Олексій Васильович (23. 07. 1922, с. Гардишівка, нині Андрушів. р-ну Житомир. обл. – 05. 02. 1993, м. Коростишів Житомир. обл.) – військовик. Повний кавалер ордена Слави (1943, 1944,1945). Учасник 2-ї світ. війни. На фронті від поч. війни. Закін. Кутаїс. школу повітр. стрільців-радистів. 1943 воював на Ленінгр., від 1944 до кінця війни – на 3-му Білорус. фронтах. Здійснив 150 бойових вильотів, із них 50 – на розвідку в тил ворога. 1946 демобілізований. Закін. Київ. юрид. школу (1948), Київ. юрид. ін-т. Жив у м. Коростишів, працював нар. суддею Коростишів. р-ну. Погруддя Б. встановлено на Алеї Слави в м. Андрушівка.

П. С. Слідзюк

Стаття оновлена: 2004