Бронський Андрій Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бронський Андрій Васильович

БРО́НСЬКИЙ Андрій Васильович (05(18). 10. 1910, м. Горлівка, нині Донец. обл. – осінь 1942) – літературний критик і літературознавець, письменник. Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Харків. ун-т (1935). Працював м. н. с., а згодом ученим секр. Ін-ту літ-ри АН УРСР (1936–40). Виступав із літ.-крит. та літературознав. статтями в журналах «Літературна критика», «Молодняк», «Літературній газеті». Досліджував творчість Т. Шевченка, його прозу та драматургію. Один з упорядників і коментаторів «Повної збірки творів Т. Шевченка» у 5-ти томах (Т. З, 4; К., 1939), де вміщено також його статті «Повісті Т. Г. Шевченка» (13), «Драматичні твори Т. Г. Шевченка» (Т. 4). У 1940 призваний до рад. армії. Загинув у бою під час 2-ї світ. війни.

Тв.: Горький про Шевченка // Рад. літ-ра. 1938. № 10; Літературна спадщина Шевченка російською мовою // Пам’яті Т. Г Шевченка: Зб. ст. до 125-ліття з дня народження. 1814–1939. К., 1939.

В. С. Бородін

Стаття оновлена: 2004