Брунс Андрій Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Брунс Андрій Володимирович

БРУНС Андрій Володимирович (21. 12. 1931, Москва) – астрофізик. Д-р фіз.-мат. н. (1984). Держ. нагороди СРСР. Закін. Крим. с.-г. ін-т (1955) та Всесоюз. енергет. ін-т (Москва, 1961). Від 1956 працює в Крим. астрофіз. обсерваторії: інж., пров. інж., н. с., ст. н. с., 1975–86 – зав. лаб., від 1986 – гол. н. с. Напрями Наук. діяльності – створення астрофіз. апаратури для позаатмосфер. дослідж. Перший сконструйований під кер-вом Б. ультрафіолетовий спектрограф був установл. на 3-му кораблі-супутнику. Гол. конструктор інструм. комплексу «Орбітальний сонячний телескоп» – ОСТ–1 (1974), який встановлено на кос-міч. ст. «Салют–4». Брав участь у дослідж. коливань яскравості Сонця у межах міжнар. Наук. програми «Фобос» та «Марс–96». Мала планета № 4687 названа його іменем (1996). В останні роки досліджує позаатмосферні сонячні пульсації.

Пр.: Измерение далекого ультрафиолетового излучения на Солнце // Искусств. спутники Земли. 1961. Вып. 11 ; Устройство орбитального солнечного телескопа станции «Салют–4» // Изв. Крым. астрофиз. обсерватории АН СССР. 1979. Т. 59; Some pecullarites of the power sperctrum of the 5-min solar brightness oscillations // Solar Physics. 1991. Vol. 133: Измерение осцилляций яркости Солнца в проекте «Марс–96» (эксперимент СОЯ) // КНТ. 1996. № 3–4; Орбитальный солнечный телескоп станции Салют–4. Сф., 1999.

H. I. Шаховська

Стаття оновлена: 2004