Брусилів

БРУСИ́ЛІВ — селище міського типу Житомирської області, райцентр. Знаходиться на р. Здвиж (бас. Дні­пра), за 80 км на Сх. від обл. центру та за 28 км від залізнич. ст. Скопище. Площа 16,5 км². Насел. 5444 особи (2001, складає 167,1 % до 1989), пере­важно українці, проживають також росіяни, поляки. Кількість населе­н­ня збільшилася за рахунок пере­селенців із чорнобил. зони від­чуже­н­ня. Має автобусне сполуче­н­ня з Києвом, Житомиром, Фастовом. Вперше з на­звою Здвиженськ згадується в Іпатіїв. літописі 1097 та 1150, хоча засноване значно раніше. Назва Б. вперше датується 1543 за часів Литовсько-Руської держави. В період Київ. Русі Б. був «градом» з укріпленим «дитинцем», пізніше став значним містом з роз­вин. ремеслом і торгівлею, якому 1585 було на­дане Маґдебур. право. Протестом проти соц.-екон. гніту польс. шляхти була участь населе­н­ня у пов­ста­н­нях К. Косинського та С. Наливайка. Під­час визв. війни під проводом Б. Хмельницького Б. був сотен­ним містечком Паволоц. полку. За Андрусів. пере­мирʼям 1667 Б. залишився під владою Польщі, жителі за часів Коліївщини вступали до загонів І. Бондаренка. За часів володі­н­ня Б. Чацьким був збудов. камʼяний замок, 1787 — костел, при якому існувала школа, а пізніше засн. Кляштор ордену капуцинів. Після 2-го поділу Польщі Б. було при­єд­нано до Росії, 1797 він став повіт. центром Радомишл. пов. Київ. губ. У серпні 1918 від­булося Брусилів. збройне пов­ста­н­ня проти австро-нім. військ. На поч. 20 ст. в Б. налічувалося бл. 14 тис. жит. Згодом Б. почав занепадати і з м-ка пере­творився на село. Великих матер. збитків і люд. жертв за­знав під час 2-ї світової війни. Від 1979 — смт. Нині тут працюють хліб. та молоч. заводи. У с-щі — 2 заг.-осв. шк., дитсадок, рай. поліклініка, рай. лікарня, рай. Будинок культури, дит. муз. шк., 2 б-ки, центр юнац. творчості «Мрія», ДЮСШ, істор.-крає­знавчий музей. Функціонують від­діл. 3-х банків. Є реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, РКЦ, церкви християн віри євангельської, незалеж. християн віри євангельської «Блага вість». Памʼятки архітектури - городище в центрі Б. (11–12 ст.), 2 могили на пн.-сх. околиці (12–13 ст.), замчище (14 ст.), залишки костелу і Кляштору ордену капуцинів (1787). У 1997 встановлено погру­д­дя Т. Шевченка. Видат. уродженцями Б. є І. Огієнко — вчений, громад. та церк. діяч, Б. Город та Є. Червонюк — нар. арт. України.

А. К. Нечипоренко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю