Корзов Тадеуш - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Корзов Тадеуш

КО́РЗОН Тадеуш (Korzon Tadeusz; 09. 11. 1839, Мінськ – 08. 03. 1918, Варшава) – польський історик. Дійс. чл. Краків. АН (1902). Закін. Моск. ун-т (1855). Учителював у г-зії м. Ковно (нині м. Каунас, Литва). За участь у польс. нац.-визв. русі 1861 заарешт. і висланий до м. Уфа, згодом – до м. Оренбург (обидва – Росія). 1867 звільнений, від 1869 мешкав у Варшаві. Займався наук. діяльністю, викладав у польс. приват. навч. закладах, від 1897 – дир. б-ки Замойсь­­ких. Представник варшав. істор. школи. Досліджував проблеми заг. історії, теорії та методики істор. дослідж., історіографії. Також вивчав історію військ. справи у Речі Посполитій, зокре­­ма становлення та розвиток укр. козацтва, його правовий статус, події нац.-визв. вій­ни під проводом Б. Хмельницького.

Пр.: Kurs historyi wieków średnich. War­­szawa, 1871; Wewnętrzne dzieje Polski za Stanisława Augusta, 1764–94: badania histo­­ryczne ze stanowiska ekonomicznego i ad­­ministracyjnego. T. 1–4. Kraków, 1882–86; Warszawa, 1897–99; Dola i niedola Jana So­­bieskiego. T. 1–3. Kraków, 1898; Dzieje wo­­jen i wojskiwości w Polsce. Kraków, 1912.

Л. О. Зашкільняк

Стаття оновлена: 2014