Брюллова-Шаскольська Надія Володимирівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Брюллова-Шаскольська Надія Володимирівна

БРЮЛЛО́ВА-ШАСКО́ЛЬСЬКА Надія Володимирівна (30. 11. 1886, С.-Петербург – 09. 10. 1937, Ташкент) – політична діячка. Закін. істор.-філол. відділ. Вищих жін. курсів (1908). Навч. у Гайдельбер. ун-ті (Німеччина). Повернувшись з-за кордону, викладала у г-зіях. Співпрацювала із ж. «Вестник Европы», «Летопись», «Современник» та ін. 1910 вступила в Партію соціалістів-революціонерів, підтримувала зв’язки з соціал-демократами і трудовиками. Представляла есерів у Раді нац.-соціаліст. партій. Від 1917 – чл. Петрогр. губкому партії есерів. 1918 виїхала в Україну. 1919–20 – екстраординар. проф. у Харків. ун-ті. Після захоплення Харкова більшовиками повернулася до Петрограда, де викладала у Геогр. ін-ті. 1920 брала участь у 2-й Всерос. конф. меншості партії соціалістів-революціонерів, була обрана в Центр. бюро. 1922 арешт. і вислана до Ташкента на 3 р. 1923 знову арешт. і відправлена в Самарканд, звідти – у Полторацьк (нині Ашґабат). 1933 арешт. і відіслана до Ташкента, де працювала в Середньоазіат. музеї та у Середньоазіат. фінанс.-екон. ін-ті: викл., доц. каф. іноз. мов. 1937 арешт. за «проведення контррев. антирадян. агітації і пропаганди» і засуджена до розстрілу.

Пр.: Как жить между собой народам России; Национальный вопрос в России (обидві – Петроград, 1917); Крестьянские волнения в годы наполеоновских войн. Москва, 1931; Отклики пугачевщины: Крестьянское движение при Павле I. Москва, 1932.

Літ.: Анциферов Н. П. Из дум о былом. Москва, 1992.

А. І. Шушківський

Стаття оновлена: 2004